Глава 7
Глава сьома
Тим часом Леонард та Стівен сиділи напроти Опери Бастилії після того, як обійшли Оперу Гарньє .
- Чуєш , Леонард . - сказав Стівен . - А це випадково не той самий хлопець , що зробив самогубство .
Він ішов до театру , аби подивитися виставу . Та вони його в результаті впізнали .
- Огюсте , це Леонард . - почав він кликати на допомогу . - Той , хто зробив самогубство , хлопець , він живий . Він одягнув якийсь чорний плащ , аби прикрити літеру “А” .
- Я вже тут . - сказав Огюст та побіг за цим чоловіком . - Ану , стій . Чоловік у чорному плащі з літерою “А” , негайно зупиніться , Вас заарештовано .
Але чоловік показав людям жест , наче це божевільний , який втік з психлікарні, та пішов до головного театрального входу , де вже стояла купа народу . Він показав свій квиток та зайшов у театр .
- Ні , ані негайно зупинись . - кричав йому Огюст та прибіг до входу теж , але знову щось пішло не так .
- Ану , стояти , чоловіче , Ваш квиток , будь ласка . - сказав охоронець .
- Од , дідько . - від злості сказав це Огюст перед театром . - Пропустіть , цей чоловік у пальто - злочинець .
- Месьє , немає квитку , немає входу . Вийдіть з черги . Наступний .
- Треба терміново взяти квиток , скоріше у касу . Він прибіг до каси , але там великими літерами було написано “Квитку розпродано”.
- Ні , не може бути . Як тепер зойти ?
- У мене є ідея . - сказав Олівер . - Цей охоронець - мій старий приятель . Я , здається , зможу його переконати .
- Гаразд , плани трохи змінюються . Олі , іди в театр , а ми з рештою чекатимемо на його кінець вистави , він одразу вийде з іншими глядачами через ту ж саму дверь , в яку зайшов . - сказав Франсуа , та вони почали чекати на повернення злочинця . Оліверу пощастило дивом , що то місце , де він сів було позаду ряда , де сидів злочинець . Нарешті вистава почалася , диригент почав перед оркестром керувати паличкою , і музиканти почали грати перші ноти опери Джузеппе Верді “Ріголетто” .
- Олі , це Огюст . Якщо можеш говорити , то кажи негайно , де злочинець ?
- Переді мною сидить , увертюру “Ріголетто” слухає .
- А це що таке ? Ріга - столиця Літви.
- Та ні . Це назва вистави . Ріголетто - це ім’я головного персонажа , це шут . Він зараз бігає по сцені , а злочинець слідкує за його рухами , зараз занавіс відкриється .
- Там, месьє , вистава іде , якщо хочете поспілкуватись , вийдіть із залу .
- Вибачте , будь ласка . Мені зробили зауваження , вимикаю рацію .
- Ні , Олівер , стій . Од чорт . Він вимкнув рацію , як ми тепер дізнаємось про плани злочинця .
- Так , Огюсте , не хвилюйся . - почала заспокоювати його Розалінда.- Він справиться зі своїм завданням . А зараз дайте йому спокій . Хай він подивіться виставу . Він же культуролог .
- Добре . - сказав Огюст . - Тоді чекаємо , коли він знову буде на зв’язку .
Олівер продовжував дивитися виставу , хоча він і паралельно дивився за злочинцем . І коли закінчився перший акт , глядачі поаплодували , і під час оплесків злочинець встав зі свого місця та пішов . Олівер побачив у нього на спині якийсь квадратик , наче він працює в цьому закладі .
- О , господи , Олі . Як же ти нас налякав , ми вважали , що він тебе або вже взяв у заручники , або взагалі вбив .
- У нас проблема . - сказав Олівер . - У злочинця вісить на шиї якась ніби табличка наче він працівник театру , і він іде у закулісся .
- Зможеш його догнати ?
- Пізно , я не хочу , щоб трапилася паніка у театрі . А мене не впускають , мені говорять , що я якийсь божевільний .
- Од , хитроумний який , - почав кричати Франсуа . - Він знав , що ти той , хто на нього полює . Він змусив персонал заблокувати тобі доступ до нього .
- Отже , ходімо у задню частину будівлі , він у будь-який момент вийде через вихід для персоналу . А це не він , я бачу хтось біжить коридорами , я бачу через скляні стіни театру , це він .
Він щойно побачив , що на нього дивляться з вулиці , тобто його нарешті помітили , але у нього з’явилася ідея , як вийти з театру не поміченим .
- Агов . - сказав він усім навколо . - За кулісами пожежа , я як раз сценограф театру , просимо всіх , хто хоче жити покинути приміщення.
І раптом почалася велика паніка , усі один одного почали товкати . Олівер намагався припинити цю суматоху , доводивши , що це брехня , що він злочинець .
- Боже . - зі страхом сказав Огюст . - Що там відбувається ? Напевно він вибухівку підкинув . О , ні . Там ж Олівер . Я маю потрапити туди , доки з ним щось не сталось . Він прибіг до головного входу , щоб зламати двері , але тільки двері відчинилися , і на вулицю вибіг натовп народу .
- Олівер , де ти ? - кликав його Огюст , щоб хоча б дізнатися чи живий він . Нарешті Олівер вийшов з театру навколо людей .
- Огюсте , все в порядку . Зі мною все гаразд , але він утік .
- Що там відбувається ? Там що вибухівка ?
- Та ні . Він збрехав про пожежу у закуліссі . А йому повірили всі , бо він сказав , що він сценограф театру. Я не зміг його зупинити та заспокоїти глядачів . Вибачте , вистава зіпсована . Ходімо до входу персоналу .