Глава 3

                                                                 Глава третя

   Приїхала нарешті швидка  та їй довелось термінове шпиталізувати Мадам Боніфіке .

• Одужайте , мадам . - сказав Франсуа .- Без Вас наш бізнес зруйнується . Не хвилюйтеся, ми знайдемо ці гроші .

     В цей час , коли почалася така страшна суматоха , у Розалінди був тільки один вихід . Вона знала найкращого слідчого , до якого була тим паче закохана . Десь неподалік від центру міста знаходився слідчий департамент , який сьогодні ніхто не турбував . Працівники цього закладу мали на даний момент перерву та почали курити цигари , разом з ними курив головний слідчий Огюст Фонгальф’є , який у минулому житті був офіцером Паризької державної поліції . Розалінда нарешті його знайшла .

• Огюсте . - покликала вона його .- Огюсте .
• Доброго дня . - сказав він . - Чим можу допомогти ?
• Ти мене не впізнаєш ?
• Ого . Очам не вірю . Розалінда .
• Так , це я
• У тебе така гарна сукня та зачіска нова .
• Дякую. Огюсте , потрібна твоя допомога . У мене щойно закінчилася конференція . Мій батько хотів розпочати бізнес , до якого відноситься будування нових престижних холдінгів , але у нас зникла частина бюджету . Ми вважаємо , що цей відсоток грошей вкрадений кимось . В останній валізі , яку Франсуа хотів перевірити , там повинні були лежати триста мільйонів доларів. У мадам Боніфіке навіть мало не трапився інфаркт , дивом лікарі увезли її до шпиталю . Але цей зниклий шматок грошей може розарити увесь наш бізнес . Бо мій тато вже підписав контракти , щоб тримати партнерство з іншими бізнесменами . Ці вкрадені гроші зруйнують увесь наш …
• Картковий будинок .- вже зрозумів Огюст .- Гаразд я допоможу вам знайти ці гроші . Але потрібен час . Хіба ніхто не бачив , як хтось міг підкрастися до цього мільйона ?
• Взагалі-то ні . Уся увага була на презентації . Тим паче , що там були присутні самі лише бізнес-партнери , економісти , бюджетники , фінансисти та навіть адвокати .
• Тобто підозрілих особ ви там не побачили .
• Саме так.
• Гаразд , ходімо до цього місця , де була конференція .

 Вони повернулися до Франсуа . А йому вже допомагав Леонард .

• Доброго дня , месьє Монмарде. Я Огюст начальник слідства . Ваша донька Розалінда сьогодні прийшла до мене в офіс і повідомила про вкрадені гроші вашого бізнесу .
• О , радий тоді Вас , месьє , бачити . У нас годину тому як раз закінчилася конференція, де я презентував проєкт про свої майбутні готелі . - сказав Франсуа.
• По-перше покажіть цю саму валізу , де лежали гроші .

 Франсуа приніс йому валізу , і Огюст почав її роздивлятися , аби знайти якісь відбитки .

• Цікаво . Я ось дивлюсь через лупу на саму  поверхню валізи та бачу самі лише сліди від рукавиць . Це ускладнює ситуацію. У вас тут в приміщенні не було камер спостереження ?
• У нас навіть оператора не було .- відповів Леонард .
• А у вас був хтось такий присутній , хто міг виглядати підозрілим .
• Взагалі-то , Огюсте , в залі була присутня купа людей , з якими я співпрацюю . І підозрілі особи було дуже складно помітити .
• А як вони всі були одягнені ?
• Ну майже всі були у чорних піджаках , чорних та темно-синіх брюках . Але половина людей були одягнені у білі сорочки і без краваток. Це були ці , хто хотів теж зі мною почати готельні справи .
• І це все ?
• Ні .- одразу приєднався до них Стівен . Я , як модельєр , можу ще проаналізувати тих , хто був присутній тут та одягнений у зовсім інший одяг . До речі , я Вам не представився . Мене звати Стівен Вумбольдт , я зараз працюю разом з Франсуа . Я його дизайнер і відповідаю за креатив та оформлення готельного простору . Так од , і я випадково побачив одну особу , у якій був одяг , який відрізнявся від інших. Але він ховався в натовпі народу , напевно щоб не попастися . І я у нього побачив дивну футболку , де зображена , здається , велика літера “А” та якийсь ніби чоловічок зеленого кольору .
• Це якась кумедна кофточка .- сказав Огюст .- Нащо комусь так одягатися на церемонію презентації про будування таких престижних закладів ?
• І цей чоловік ….- продовжив Стівен .- під час Вашої розповіді , Франсуа , спочатку тихо сидів , а потім коли Ви почали говорити про те , що цей холдинг подарує Вам великий прибуток у розмірі мільярда доларів, він почав смикатися на стільці . Він мов перегрівся на сонці , далі він встав та тихенько почав іти у різні боки , а інші на нього не звернули увагу , бо були зосереджені на презентації.
• А куди він пішов ? У який напрямок ? - запитав Огюст .
• Він пішов , здається , в той самий кут , де лежала валіза . А далі його не було помітно , бо люди там теж сиділи та перекрили частину цього кута , а я продовжував слухати Вас , Франсуа .
• Саме в той момент , коли я почав розповідати про готельн й прибуток , виходить , цей чоловік наче зник разом з грошима . - сказав Франсуа .- Але чому він залишив валізу ? І куди ж він міг покласти ці всі гроші і непомітно втекти ?
• Здається , я знаю як . - продовжила Розалінда . - Я згадала , я його теж помітила . Поки він ішов у напрямку валізи , у нього на шиї була товста та чорна смужка , яка була дуже схожа на деталь від сумки , яку якраз вішають на шию . Можливо він переклав гроші туди , а валізу залишив порожньою .
• А чому на цій валізі відсутні відбитки цього чоловіка ? - запитав Огюст .
• Тому що він був у якихось рукавицях , якими користуються під час будівлі чи теслярства . - відповів Стівен .
• Ну що ж гаразд . - продовжив Огюст . - Я так розумію більше жодних доказів . Тоді слідство розпочалось . Розалінда , Франсуа , ви йдете зі мною до центру Парижа . Стівен і Леонард ідуть через усю іншу частину міста . Злочинець може бути де завгодно . Він може навіть поїхати з міста геть . Це може бути хто завгодно . Невідомо нащо йому потрібен цей мільйон і чому він був одягнений наче якийсь паяц . Ми знайдемо його . Треба бути обережними, у нього можуть бути співпрацівники кілери .
• Я іду з вами . - і тут з’явився новий помічник Стівена . - Доброго дня, панове , дозвольте представитися . Мене звати Олівер де ла Обстердт , культуролог і історик мистецтва . Привіт , Стівене . Привіт , Леонарде .
• О, здоров , Олі . - привітався з ним Леонард . - Ну як ти ?
• Та ось , зараз працюю в музеї Орсе ,  розташований біля Лувру . Проводжу там аналізи полотен старих майстрів .
• Круто .- сказав Стівен .-  А чому не пішов працювати у Лувр ?
• Та річ у тому , що там вже давно немає вільних місць . Тому мені довелось піти працювати у Орсе . І я поясню , чому я тут . Я випадково почув про ваш інцидент з валізою і хочу до вас приєднатися .
• О , ні , ні , ні , друже . - перебив його Огюст . - Це може бути небезпечно . Я не збираюсь за тебе нести відповідальність , якщо з тобою щось станеться .
• Так , не лізте , Огюсте .- почав Леонард .- Олівер наш друг . Без нього нам не вдасться . Я Ваша права рука, Франсуа , а Олівер буде моєю лівою .
• Добре .- сказав Огюст . - Але , Олівер , будьте уважнішим та дуже обережним. Цей злочинець дійсно може бути небезпечним . Коли люди крадуть такі шалені гроші, є сімдесят відсотків, що звичайно це якісь кілери або вбивці . У нас є таке місто портове , Марсель . Пам'ятайте ? І він може тримати контакт та зв’язок з мафіозним клубом , штаб-квартира якого знаходиться там , у Марселі . Вони таким чином можуть користуватися морськими портами та працювати з контрабандою , створюючи величезний експорт нелегальних товарів через усі океани світу . А потім коли на них полюють ФБР чи ЦРУ , вони одразу при своїй небезпеці змінюють контейнери , ховаючи свої товари в невідомій частині човнів , а на борту просто зерно або паливо . А вони ще змінюють паспорти , щоб приховати свої особистості . Але коли доходить до відбитків , тоді їх вже нарешті ловлять , а товари  в цей час можуть дуже швидко зникнути . До речі , два тижні тому з в’язниці втекла якась команда злочинців , особистості яких я не встиг дізнатися, бо до мене прибігла ти , Розалінда. І є така ймовірність, що це був їх помічник .
• Тоді , пані та панове , - сказав Франсуа .- слідство починається просто зараз . Ми знайдемо цього вора разом зі всіма шахраями , їм дадуть довічне ув'язнення за втечу із в’язниці і за воровтсво наших грошей .