Пролог

— Шоу починається! — пригадує фразу з улюбленого фільму та робить крок до скляних дверей.

— Чекай, — хапає її за руку, зупиняючи на пів шляху. — Ти гадаєш в нас все вийде?

— Звісно! Не будь боягузом, — з осудом дивиться на чоловіка. — Ми все планували довгий місяць, тож вийде.

— Якщо вони впізнають нас за голосом, тоді дуже образяться, — дивно пищіть чоловік. — Не хочу псувати стосунки з братом.

— Все буде норм. Зараз тебе точно ніхто не впізнає, — оглядає чорний шкіряний костюм, не в змозі стримати бажання оволодіти його підкачаним тілом прямо тут, біля басейну, на подвір’ї чужого будинку. — Ти в мене таки красунчик, — ляскає по сідницях в тісних штанях з купою ременів.

— Так тому й бути, — робить глибокий вдих, хреститься та дотягується до ручки дверей, щоб відчинити.

— Так-то краще, — облизує нижню губу, впускаючи в середину чоловіка. Ніколи не думала, що після п’ятнадцяти років подружнього життя відбудуться такі зміни. Раніше все було буденним та урівноваженим, а зараз вони ладні грати в авантюру та вигадувати все нові та нові пригоди. Їхнє життя змінилося рік тому, коли ледь не розлучилися. Тоді відбулася біда, котра допомогла їм помиритися і відновила стосунки.

Тепер на кону щастя брата чоловіка і вони вирішили зробити для нього щось подібне. Адже тільки страх втрати близької людини може повернути бувалі почуття. От і вирішили спробувати повернути кохання парочці. Залякають дурненьку молодь так, щоб ті передумали розлучатися і нехай день Валентина допоможе їм возз'єднатися та додати запалу у стосунки.

Крадькома ступають в ледь освітлене приміщення та йдуть на голоси. Нарешті кімната в якій сидять двоє.

— Не з місця, це пограбування, — жінка горлає так, що аж вуха закладає.

Парочка підіймає свої перелякані очі на двох стриптизерів у масках зі зброєю і бояться поворухнутися.

— Беріть все, що треба, тільки не вбивайте, — пищіть рудоволоса дівчина та тремтячою рукою протягує смартфон.

— А де... — затинається чоловік дивлячись на дружину. — Де Грек з Сарою?

— Ми не знаємо таких, — продовжує говорити руда. — Ми нічого не знаємо, не вбивайте, — з очей починають текти сльози, а обличчя стає зеленуватого відтінку.

— Ви потрапили в шоу “Твоя Валентинка” — бере ситуацію в свої руки жінка, бо розуміє, що від спантеличеного чоловіка не варто чекати допомоги. — Вітаємо! — показує запрошення на вечерю у найдорожчий ресторан міста. І хоч вони зробили його для інших та нічого робити, потрібно виходити сухими з води.

Молодики оглядають одне одного та не можуть нічого зрозуміти:

— Яке шоу? Що тут відбувається? — в один голос запитують.

— Ще раз зі святом. Кохання вам та міцних стосунків, — кидає на стіл листівку, хапає чоловіка за зап’ясток та тягне в бік виходу. — Потрібно тікати, бо ще копів викличуть, — шепоче йому, щоб оговтався.

Швидко покидають будинок тим шляхом, як і увійшли. Пробираються через кущі самшиту та йдуть до своєї машини.

— Що за нахрін? — вже в салоні свариться чоловік дивлячись на свою любу дружину.

— Я нічого не розумію. Вони мали бути за цією адресою, — кліпає очима.

— А де тоді Грек з Сарою? — знову запитує.

— Біс їх знає, — кричить. — Телефонуй брату.

Він дістає з тісної кишені апарат, розблоковує його та натискає на номер Грека. У відповідь механічний голос. Ще раз натискає на кнопку виклику і знову чує автовідповідач.

— Телефон вимкнений, — панікує він.

— О, боже! — хапається за голову вона та починає сміятися. — Скоріш за все ті двоє сидять вдома та кепкують з нас. Явно зрозуміли, що ми влаштували їм пастку.

— Їдьмо до них, — заводить двигун та рушає з місця.

Зі Святом Закоханих, любі мої читачі!

Не втрачайте віру в кохання і будьте впевнені, що воно подолає будь-які перешкоди і завжди подарує серцю тепло і щастя.

Дарую вам цю невеличку історію, котра за декілька годин подарує героям бурю емоцій: страх впереміш з адреналіном. Саме на День Валентина мені захотілось трішки покусати пальчики в момент переживання за героїв))) Сподіваюсь таке і ви відчуєте. Вбивств не буде, обіцяю ;)

Історія бере участь у марафоні "Купідон", тож буде не великою. Підтримайте, якщо сподобається))

Гарних свят! Ваша Натіко.