Висновки

Як показала дослідницька робота, Вальдорфська педагогіка є однією з найбільш небезпечних для душевного здоров'я педагогічних систем сучасності. Заснована Рудольфом Штейнером, вона органічно всмоктала в себе всі окультні, антихристиянські виверти його світогляду. Сам Штейнер для вальдорфських шкіл є незаперечним ідеалом, постійним зразком для наслідування.

Хоча, не можна сказати, що вальдорфська педагогіка нічого не принесла корисного в наш світ. Але цю корисність ще варто прояснити і це вже задача зовсім іншого сладу роботи, вона вимагає знань не тільки в педагогіці, але й у християнській теології, якщо звичайно ми вважаємо нашу епоху християнською. У даному дослідженні ми намагалися лише почасти торкнутися цієї проблеми, але те, чого варто уникати у вальдорфській педагогіці складає більшу його частину. Це, між іншим, стосується і того, що на місце Бога для навчаючихся ставиться особистість Штейнера, не шляхом ідолопоклонства йому, але шляхом постійного перерахування і вихваляння його надлюдських властивостей. В наявності всі ознаки сектантського гуризму. І тому сектантська психологія, як уже було сказано, властива прихильникам вальдорфської системи освіти. Але в той же час у відношенні релігійному вальдорфська школа знищує в дітях віру в особистого Бога, шляхом постійно внушаємого вчення про реїнкарнацію й інші окультні ідеї. Таким чином, можна з усією визначеністю сказати, що Штейнерівська система виховання має яскраво виражений антихристиянський характер. Щось подібне було в часи Радянського Союзу, коли в школах вихваляли Володимира Ілліча Леніна до такої міри, що зараз це виглядає як обожнювання людини, адже з нього в розповідях робили ідеал у всіх відношеннях.

В даній роботі висвітлено як позитивну роль вальдорфськоі педагогіки так і негативні сторони цієЇ школи. З усього випливає, що розроблену Рудольфом Штейнером і ним названу "духовну науку", що є основою вальдорфської педагогіки необхідно просто відкинути, як невірну не тільки з православної точки зору, але і зі світської. Деякі твердження прямо таки суперечать не просто традиціоналістичній більшості, а просто фактам. Так, наприклад, Р.Штейнер говорив: "Відповідно до духовної науки середовище, у якій живе так звана нервова, легко збудлива дитина, повинна бути організована інакше, ніж середовище, призначене для апатичної, млявої дитини. Усе повинно бути прийняте до уваги: від кольору стін кімнати і навколишніх предметів - до кольору одягу, що на нього одягають. Ті, хто при цьому не будуть керуватися даними духовної науки, скоріше всього, зроблять зворотне тому, що потрібно; адже матеріалістичний здоровий глузд найчастіше схильний вибирати протилежне істинному. Збудливу дитину варто ростити в оточенні червоного і червоно-жовтого кольорів, у ці ж кольори повинен бути пофарбований і його одяг, а навколо апатичної дитини повинні переважати синій і синьо-зелений кольори. Усе залежить від того, який додатковий колір виникає в результаті зорового сприйняття. Наприклад, при сприйнятті червоного кольору додатковим кольором є зелений, а при сприйнятті синього - світло-жовтогарячий. У цьому легко переконатися, якщо на якийсь час зосередити погляд на червоній або синій поверхні, а потім швидко перевести його на білу поверхню. Додатковий колір, що виникає у фізичних органах дитини, власне, і впливає на його організм. У збудливій дитині червоний колір викликає свій зелений противообраз (Gegenbіld). Таке генерування зеленого кольору діє заспокійливо: фізичні органи знаходять тенденцію до заспокоєння".[1] Ця теорія Штейнера не тільки досить таки дивна, але і дуже спірна.

У моральному відношенні вальдорфська школа, вселяючи дитині поняття про безмежні можливості людини, робить з нього замкнутого егоїста, що страждає до того ж манією величності і бажанням розпоряджатися іншими життями. Викликає в людини насамперед лише  віру в себе, а не віру в Бога, вкладає його в сатанинську гординю і зарозумілість, робить людину зовсім беззахисною перед впливом темних сил. Уся штейнерівська духовність виникає з занепалого людського єства і тому є негативною духовністю.

Не можна не помітити, крім того, що ідеям самого Штейнера і його послідовникам властива яскраво виражена теорія нацистського світобачення. Штейнер багато говорив про образ древнього германця, як ідеал людини, це та сама ідея, яку взяв на озброєння в середині ХХ століття німецький фашизм.

У відношенні успішності навчання у вальдорфських школах загальноосвітнім предметам можна сказати, що Вальдорфська школа не дає,  і  не може дати високого рівня знань,тому що основною метою цієЇ школи є виховати молодих людей в дусі штейреніантських ідей.

[1] Штейнер Р. Воспитание ребенка с точки зрения духовной науки. Пер. с нем.- Д.Виноградова.

 Парсифаль. Москва, 1993г. с. 10.