Розділ 3. Положення вальдорфських шкіл у країнах світу в післяштейнерівський період

"Смерть Рудольфа Штейнера 30 березня 1925 року не зупинила ту педагогічну роботу, основи якої він заклав. Його справа була продовжена і розвинута його учнями. Результатом його поїздки з доповідями в різні країни було створення вільних вальдорфських шкіл у ряді міст: Гамбург-Вандсбек (1922), Гаага (1923), Лондон (1925, ця школа пізніше переїхала у Форест Роу, Сассекс), Ганновер (1926), Базель (1926), Лісабон (1926), Будапешт (1926), Цюріх (1926), Крістіаніа-Осло (1926, знову заснована в 1940), Берлін (1928), Нью-Йорк (1928), Берген-Норвегія (1929), Дрезден (1929), Бреслау (1930), Кассель (1930), Гамбург-Альтона (1931), Цейст (1933), Амстердам (1933), Илькестон (1934), Глочестер (1937), Едінбург (1939)".[1] Після Другої Світової Війни поширення вальдорфських шкіл знову відновилося. Відкриття вальдорфських шкіл відбувалося в таких країнах як Німеччина, Швейцарія, Голландія, Великобританія, Північна Америка, Скандинавія і т.д. У 1992 році кількість вальдорфських шкіл у світі нараховувалося близько 500.

а) Кількість вальдорфських шкіл у країнах світу

На переломі двадцятого і двадцять першого сторіч, якщо бути точніше, за станом на 1996р., вальдорфські дитячі сади і школи існують і діють у 43 країнах світу. Це близько 700 тільки середніх шкіл:

Німеччина - 167.

Австрія - 10.

Голландія - 96.

Естонія - 9.

США - 91.

Чехія - 7.

Швеція - 39.

Латвія - 5.

Швейцарія - 36.

Польща - 3.

Норвегія -28.

Україна - 3.

Великобританія - 26.

Ізраїль - 3.

Бельгія - 21.

Японія - 1.

Фінляндія -18.

Киргизія, Грузія, Казахстан - 1.

Росія - 18.

Китай - 1.

Італія - 17.

Індія - 1.

Данія - 17.

Австралія і Нова Зеландія - 41.

Франція - 13.

Країни Африки - 16.

Канада - 12.

Країни Південної Америки - 24.

Угорщина - 12.

Дитячих садів більше 2000 у всіх країнах світу. Основна частина шкіл і дитячих садів діють у рамках системи державної освіти.

Як видно зі списку, вальдорфська педагогіка знаходить підтримку головним чином у країнах європейської культури.[2]

Але через деякий час, за станом на червень 2002р., кількість вальдорфських або штейнерівских шкіл істотно змінилася.

Європа (29 країн):

Австрія - 14.

Бельгія - 24.

Великобританія - 25.

Угорщина - 17.

Німеччина - 185.

Данія - 18.

Ірландія - 1.

Ісландія - 2.

Іспанія - 2.

Італія - 17.

Латвія - 5.

Литва - 2.

Ліхтенштейн - 1.

Люксембург - 1.

Молдавія - 2.

Нідерланди - 92.

Норвегія - 33.

Польща - 2.

Росія - 18.

Румунія - 13.

Словенія - 1.

Україна - 7.

Фінляндія - 21.

Франція - 12.

Хорватія - 2.

Чехія - 8.

Швейцарія - 35.

Швеція - 41.

Естонія - 9.

Усього в Європі 610 вальдорфських шкіл.

За межами Європи (25 країн):

Австрія - 38.

Аргентина - 6.

Вірменія - 1.

Бразилія - 13.

Грузія - 1.

Єгипет - 1.

Індія - 2.

Ізраїль - 4.

Казахстан - 1.

Канада - 15.

Кенія - 1.

Киргизія - 1.

Колумбія -1.

Мексика - 4.

Намібія - 1.

Непал - 1.

Нова Зеландія - 10.

Перу - 2.

США - 119.