Розділ 38

- Пересадка нирки? Кіро, ти жартуєш? - Наразі мама ретранслює всі ті емоції, котрі я переживала після того, як Лія повідомила стосовно того, що збирається стати донором нирки. Шок, несприйняття, ступор - все це разом наразі відбивається на обличчі рідної і я прекрасно можу усвідомити її такий стан. Я ще й сама не відійшла від даної новини, а вже ношу цю інформацію протягом двох годин у своїй голівці.

- Мам, краще б я жартувала, але ні, це правда, - та і з таким не жартують. Це або жартівник має бути так собі, на відверто двієчку, чи то має зібратися певна компанія, котра сприймає чорний гумор. Я ні туди ні туди не відношуся, хоч і не рахую себе містером коміком.

- Невже немає іншого виходу? 

Я мала з кимось поділитися даною розмовою з подругою. А з ким поділитися таким сакральним, як не з найріднішими людьми? Батько десь поїхав у справах, по роботі, а от мама виявилася вдома, тож наразі ця вся приголомшлива лавина виливається на неї. І мені не хотілося б так її шокувати, виводити на неприємні емоції, але рано чи пізно батьки дізнаються стосовно моєї нової роботи, оскільки я буду вдома відсутня більше, ніж зазвичай. Та від моєї завантаженості кількість грошей на моєму балансі збільшуватися не будуть, тож щоб рідні не подумали, що я вв'язалася в якесь лайно, пов'язане з забороненими речовинами, вирішила все викласти як воно є насправді. Тим паче хотілося дізнатися думку людини, так сказати, зі сторони. Можливо, мені ця ідея Лії видалася надзвичайно ризикованою, і я дарма нервую. Та схоже, що ні, я не одна така, котра схиляється до такої думки.

- На жаль, немає, - і попри все неприйняття, я усвідомлюю, що іншого виходу як такого в подруги немає. - Дуже багато грошей піде на переїзд, плюс потрібно замовити лікаря, щоб він слідкував за станом Софійки і їй не стало гірше в дорозі. Стосовно операції я взагалі мовчу. Там космічна сума...

Після цієї мінорної ноти настає тиша, і вона настільки дзвінка ця тиша, що якби наразі у квартиру зайшло двісті людей з дудками й всі водночас почали в них зі всієї сили дмухати, то вони б не наробили стільки шуму, як створила ця мовчанка. Гнітюча мовчанка, яка давить, прибиває до підлоги, стискає до розмірів квасолинки.

- Якби ми могли з татом допомогти, то залюбки, а так...

- Мамо, все буде гаразд, не переймайся, - я вже жалкую, що розпочала цю тему, тепер замість однієї людини в ступорі, тобто мене, вже дві особи, начебто оглушені кувалдою по голові й не розуміють, де вони й що вони і як їх звати.

- Це дуже небезпечно. Це ж не просто вколоти пальчик, здати трішки крові, шоколадкою заїсти й спокійно можна вирушати додому. Тут можуть бути наслідки. Не дай Боже кровотеча, вірус може виникнути якийсь при трансплантації.

- Ну, стосовно цього немає виникнути проблем, все ж таки та лікарня передова з приводу технологій та персоналу, тож думаю прискіпливо до такого відносяться. До того ж Лія молода дівчина, фізично здорова, саме тому її й хочуть взяти донором, оскільки ризиків куди менше, ніж брати матеріал в старшої людини.

- Не факт, що нирка Лії підійде цій людині, котрій будуть пересаджувати. Далеко не факт.

- Так, лікарі про це її консультували, говорили про побічні фактори як для неї, так і для того, кому вона віддасть частинку себе, але в неї немає іншого варіанту. Гроші в будь-якому випадку Лія отримає, допоможе це тій особі, чи ні, а очевидно, що її головна мета це врятувати малу. Будь-яким способом. - І тут я повністю солідарна з подругою і підтримую її не на сто відсотків, а на всі двісті. В мене немає своєї дитини, відповідно і немає материнського інстинкту, або він поки що собі тихенько спить, та я думаю вчинила б так само як хоче вчинити Лія. Який сенс того життя, якщо вона не дай Боже втратить цей сенс. Вибачте за тавтологію та так воно і є насправді.

- Бідна дитина, - скрушно хитає головою рідна, а я б дещо її поправила. Дві бідні дитини. Що одна, що інша. Софійка буквально недавно народилася й вже має такі серйозні проблеми зі здоров'ям, а Лія так само ось-ось стала матір'ю, тільки но розпочала новий етап у своєму житті й маєш тобі таку халепу...

- Привіт, дівчата. Добре, що ви всі в зборі, - ми з мамою так погрузилися в ці невтішні думки, що навіть не почули, як зайшов батько, виявившись на порозі кухні. - Я маю для вас дві новини.

- Дві? Гарну і погану? По класиці? - Рідна хотіла показати татові, що все добре, що все окей, але навряд чи це можна так сказати, якщо відштовхуватися від тону її голосу. Все ж таки вона ще не відійшла від моєї розповіді. Ще не усвідомила тяжкого кроку, на який наважувалася Лія.

- Так, і розпочну з гарної, щоб трішки вас підбадьорити, а то щось сидите взагалі без настрою.

- І що ж там за гарна новина, татусю? - Світ не без добрих чарівників. За сьогодні батько може стати вже таким третім чоловіком у плащі, котрий приносить втішні вісточки. На це мої щирі сподівання.

- У нас купляють дачу.

Страшно питати батька стосовно поганої новини, якщо цю він рахує гарною...