Розділ 8 Як народжуються дракони.

— Отже… — Марк повільно підвів погляд. У його очах уже не було просто тривоги — там жеврів ледь стриманий вогонь. — Якщо її забрали заради дитини… тоді чому залишили мене? Якщо для народження потрібен дракон-батько… — він різко видихнув, кулаки стиснулися. — Виходить, я їм не потрібен?

— Ти потрібен дитині, Марку, — спокійно відповів Варко. У його голосі м’якість змішувалася з важким сумом. — Але… виростити драконятко може будь-який дорослий дракон. Не обов’язково біологічний батько.

— Будь-який?.. — у Марка ніби зникла опора під ногами. Плечі опустилися, гнів розчинився в оглушливому шоку. — Тобто… будь-хто може забрати мою дитину? Створити яйце. Виховати. А мене просто… викреслити?

— Саме так працює їхня магія, — тихо підтвердив Джарек. — Енергія батька потрібна лише для формування яйця. Якщо поряд є інший дракон — достатньо могутній, досвідчений — він здатен замінити тебе.

Марк відступив на крок. У грудях щось стислося — образа, страх і лють піднімалися, як полум’я, яке він не міг викликати.

— Отже… у викрадача є інший дракон, — сказав він уже без тремтіння. Голос став холодним і різким, мов натягнута струна.

— Схоже на те, — підтвердили Варко і Джарек, обмінявшись тривожним поглядом. — І, судячи з усього, не просто дракон. Той, хто здатен провести складну магію. Старий. Дуже сильний.

Марк зціпив зуби. В очах спалахнув хижий блиск — людський, але не менш небезпечний.

— Тоді я знайду їх. І цього «іншого дракона» — теж.

Уперше за весь час він виглядав не розгубленим, а готовим спалити півсвіту — навіть без драконячої форми.

— Час поїсти, панове. Я приніс сніданок, — до рубки зайшов Нак.

Слідом у повітря влетіла сіра кулька, розгорнулася — і перетворилася на стіл. На ньому вже чекали тарілки з яєчнею, хрустким беконом, фіолетовим салатом і запашною кавою.

Марк навіть не глянув у той бік. Щелепи були стиснуті, думки клекотіли.

Джарек кинув на нього короткий погляд.

— За годину вирушаємо, — сказав він, невимушено сідаючи. — Я доб’юся аудієнції.

— Ти певен? — Марк усе ще звучав напружено.

Джарек провів пальцем по панелі, виводячи на екран зображення тронної зали. Марк глянув — і різко зморщився.

— Трясця… апетит зіпсував, — буркнув Варко й закашлявся. — Що ти там казав про пригоди на лускату сраку? Треба шукати Коре.

— Вже шукаю, — коротко відказав Джарек. Та його погляд знову зупинився на Маркові. — Заспокойся хоч трохи. Ми тепер бачимо, хто саме цей «інший дракон». Питання лише — як він туди потрапив.

Марк різко підвів очі.

— Це не Гел.

Варко нахилився ближче, знизивши голос:

— Це Гел. Старий. І дуже небезпечний. Той, хто точно знає, як виховати чужого нащадка. Бо виростив власного сина і внука.

— І дурний часом, — докинув Нак. — Не розумію, як цьому старому досвідченому дракону взагалі корону насадили.

— Це не Гел, — Марк нахилився вперед, вдивляючись у зображення на моніторі. Пальці тремтіли від стриманого гніву. — Гел інакший. Живий.

Джарек важко видихнув.

— Це Гел. І він не при собі. Той, хто ним керує, — істота, що знається на стародавніх технологіях.

— Гел… — прошепотів Марк. — То він теж у полоні цього мага? Як і моя Елайна?..

Він довго дивився на стіл зі сніданком.

На чоловіків, які раптом стали надто тихими.

Усередині щось клацнуло.

Зійшлося.

Марк повільно обернувся до них.

— Ви ж знаєте, — сказав він майже спокійно. Від цього спокою ставало моторошно. — Ви всі знаєте, що Гел не міг дозволити таке із собою зробити.

Нак завмер — погляд ковзнув убік.

Варко втупився в панель, ніби та могла його врятувати.

Джарек важко видихнув.

Марк зробив крок ближче.

— Це Гел.

— …Так, — тихо підтвердив Нак. Обличчя його посіріло. — Це Гел. Часом він буває вкрай безпечним. Від цікавості й дракони здихають.