Розділ 16

- Ой..., - виривається з мене налякане, оскільки я мчала до свого робочого місця, щоб встигнути вчасно і не потрапитися на прогулі перед Ніколасом Олександровичем, тож це "ой" адекватна реакція на те, що я застаю у своєму кріслі за своїм робочим столом... Правильно, Ніколаса Олександровича.

- Вибачте, Кіро Батьківно, перелякав вас? - Підривається з місця так швидко, ніби та кришка з пляшки, коли газованку добряче потрусити та спробувати відразу відкрити. - Вибачте мені, будь ласка, не хотів вас настрашити. Просто хотів побажати вдалого повного робочого дня.

- Я перепрошую за запізнення..., - я ж розумію, до чого весь цей сарказм. Чоловік вважає, що я не те що йому на шию вилізла, а вже прямо на голові сиджу, і не те що звісила звідти ноги, а ще й взяла соняшникове насіння та лускаю шкаралупки прямо на нього.

- Та ви що, не переймайтеся, проходьте, будь ласка, - відступає в сторону, руками запрошуючи пройти до робочого місця. Як на мене, переграє, бо запізнилася я всього на якихось дванадцять хвилин, які збиралася сумлінною працею відпрацювати протягом дня. А тут вистава така, ніби я пів дня незрозуміло де тинялася, пинаючи х... Хтозна-що. - Якщо буде ваша ласка, то перегляньте побажання до нашого з дружиною плану будинку та внесіть свої професійні зауваження та поправки.

- Так, звичайно, - вже не коментую той момент, що мене добряче здивувала присутність кількох папірців з якимись зарисовками та текстом. Я так розумію, що це попередні напрацювання Ніколаса та Альбіни щодо їхнього майбутнього житла. А здивувало мене те, що ці замальовки на звичайних паперових листочках, а не скинуто файлом на комп'ютер. Знаючи любов сестри до новомодних тенденцій, ці стародавні методи подання інформації як мінімум стають неочікуваністю. А взагалі хоч і маленький, та все ж таки сюрприз.

- Не маю права на вас давити, прекрасно розумію, що у вас кожен день розписаний посекундно, та якщо буде у вас така можливість, то підготуйте свої поправки протягом наступних трьох днів. Дякую.

- Я все зроблю, - мені аніскілечки не подобається ця вистава, та краще вже так, ніж якби він поливав мене брудом з голови до ніг. Я не хочу сьогодні ввечері сидіти з кислою міною на дачі, не хочу засмучувати батьків, а якщо зараз настрій керівника кардинально швидко зміниться, то ця міна мені забезпечена. А Ніколас може взагалі не приїхати, чим теж зіпсує класний настрій моїх рідних. - Ще раз вибачте за запізнення.

- Пусте, взагалі не зважайте. Гарного вам дня та продуктивної роботи.

Олександрович очікував на мене? Спеціально чекав, поки я прийду? Оскільки відігравши свою роль до останнього акту, чоловік просто розвертається та покидає офіс. А далі й взагалі будівлю, адже я бачу через вікно, як він сідає в машину та кудись вирушає.

Чи дивна така поведінка? Дуже, навіть дуже-дуже, та мені ніколи зациклюватися над цим ранковим прийомом керівника, бо маю достобіса справ, які потрібно закрити перед тим, як я покину цю роботу. Знову ж таки - якщо Ніколас Олександрович зглянеться та відпустить. 

"Привіт! Як ви там? Як мала? Побажання щодо дизайну у мене на руках."

Одним з головних пунктів того, що бос пожаліє мене й добровільно відпустить з цієї компанії, є планування їхнього будинку з дружиною, тому я не відкладаю дану справу далеко в ящик, а відразу пишу Лії повідомлення та беруся до робочих питань.

Я, звичайно, очікувала, що подруга хоче якось мені віддячити за допомогу, та не могла навіть уявити, що настільки, адже минає буквально хвилин п'ять, як мій мобільний вібрує. Та не від смски у відповідь, а від дзвінка. Невже Лія вже хочу почути та побачити ввідні побажання щодо проєкту?

Сьогодні якесь возз'єднання родини, та не з вечора, як передбачалося, а практично з самого ранку. Це така моя реакція на дзвінок сестри. Не часто Альбіна балує мене своєю увагою, зовсім не часто.

- Так, - я, чесно кажучи, настільки відвикла, що вона набирає мене просто так, без приводу, просто спитати, як у мене справи, що приймаю виклик з підозрою, очікуючи, які новини принесе з собою ця увага сестри.

- Вийди на парадку, - без "привіт", без запитання що я та як, Альбіна приказним тоном повідомляє мені команду. Але найголовніше те, що вона вже готова завершити цей виклик. Отже, не очікує відмовок. Я маю до неї мчати з висунутим язиком та вдячними оченятками, що господарка мого життя звернула на мене свою королівську увагу.

- Куди?

- Та йошти... Кірка, скоро обід, а ти ще досі не прокинулася? - Ось зараз чудово видно, а точніше чутно, що Альбіна та Ніколас це чоловік та дружина. Обоє рябоє. - На передній вхід вийди. Давай скоріше, у мене ще купа справ.

А тепер вже завершує виклик. Якщо після першої фрази ще якось втрималася, то от після другої зробила так, як того бажала її душонька.

- Ти можеш пояснити де ти знаходишся та взагалі що ти хочеш від мене? - Якщо її чоловіку я зубки показувати не можу, є на це багато причин, то от стримуватися стосовно сестри не має ні бажання, ні особливого сенсу. Якщо вона сама провокує своєю нахабною поведінкою. - Я взагалі-то на роботі, зайнята, тож...

- Того я і приїхала до тебе на роботу, бараняча ти голова, щоб надовго тебе не відволікати. Я хочу зробити батькам від нас двох подарунок сьогодні ввечері, і від тебе потребується тільки твоя рука, тільки одна, і всього одна хвилина часу. Все інше я зроблю. Тож якщо ти хочеш порадувати маму і тата та зробити їм приємний сюрприз, то відірвися від тих булочок та винеси свою філейну частину на парадний вхід заводу.

Ні, ну, тут вже докопатися немає до чого, розклала так розклала все по поличках, все культурно та зрозуміло. Ось тільки... "булочки", "завод", "парадний вхід"... Складаю все це докупи й таке враження намагаюся відгадати відповідь, яка описується цими словами.

"Можливо, відповідь полягає в тому, що ти своїй сестричці сказала, що працюєш на хлібобулочному заводі? Як гадаєш?"

Я б потиснула руку внутрішньому голосу за те, що допоміг розв'язати цей міні сканворд, та от є халепа - а як розв'язати сканворд у десятки разів більше? Як Альбіні повідомити, що вона біля того заводу може кукувати хоч пару хвилин, хоч пару годин, нехай хоч до вечора там чахне, але ніяка її родичка звідти не вийде? Як пояснити свою брехню та не поскандалити ще до святкового застілля?