6.1

Бажання в мені болісно наростало - здавалося, розпечені голки пронизують усе моє тіло, Ледь не застогнавши від солодкої напруги, я заплющив очі, притискаючи її до себе дедалі міцніше, не маючи сил відпустити її, щоб скинути з себе тісний одяг.

- Допоможи мені. Марто. Я не можу без тебе... Ти потрібна мені.

Вона обвила руками мою шию, зануривши пальці в волосся. Потім відсторонилася трохи, подивилася млосним поглядом і прошепотіла:

- Замкни двері... - Її легке дихання болісно-солодко обвівало моє розпалене обличчя. Я погано розумів від хвилювання.

- О, боже. Звісно.- М'яко відсторонивши її від себе, я швидко пройшов до дверей і повернув ключ.

Коли я обернувся, Марта вже відійшла від письмового столу і стояла в алькові, біля одного з глибоких шкіряних крісел. Вигляд у неї був збудливий, майже непристойний у відкритому заклику, і я відчув новий, ще сильніший приплив бажання. Одяг душив мене, я став поспішно зривати його, не відриваючи жадібних очей від блідого, хтиво вигнутого тіла Марти. Вона дивилася на мене з таким самим нетерпінням - її розпухлі від поцілунків губи напіввідкрилися, чарівні очі потемніли від пристрасті.

Я почав повільно просуватися до неї, відтягуючи момент блаженства, а вона вабила мене вологим поглядом, і раптом кінчиком язика облизнула губи.

Цей нескінченно спокусливий жест подіяв на мене так нищівно, що я зупинився, щоб набрати побільше повітря, якого мені стало різко не вистачати. Із грудей вирвався приглушений стогін. Я був такий збуджений, що вже не помічав, як сильно б'ється моє серце, утім, воно забилося в ще більш скаженому ритмі, коли вона звабливо посміхнулася й підняла догори руки, щоб розв'язати волосся, зв'язане червоним шнурком. Її білі м'які груди, колихаючись, піднялися слідом за руками. Темні коричневі кружки з видовженими, твердими вершинами виступили вперед, ніби запрошуючи мій спраглий рот до поцілунків. Марта струснула чорною копицею звільненого волосся, і сяючі шовкові завитки безладно впали їй на плечі й руки, пестячи повні груди.

- Ти чаклунка, - хрипло вирвалося в мене, тепер я рухався швидко і, зробивши два широкі кроки, опинився поруч із нею. Я схопив її за плечі і притягнув до себе. Марта відкинула назад голову і засміялася дражливим, безсоромним сміхом, губи її прочинилися, очікуючи палючого поцілунку. Я не міг відірвати від неї очей. З напруженим обличчям, з кров'ю, що прилила до щік, я сказав: - Циганська чаклунка.

Трохи випнувши вперед чуттєві губи, із зачаровуючим поглядом, вона почала щось шепотіти мені низьким, збудливо-хриплуватим голосом.

- Господи, - сказав я, трохи задихаючись. - Ти це навмисне зі мною робиш?

Я не розумів, про що вона говорила. 

Вона обійняла мене за шию, притиснувшись стегнами до моїх стегон, м'яко, задоволено посміхаючись, відчуваючи, як потужно здригнулося моє тіло у відповідь.

- Іди до мене. Макс, - сказала вона ніжно, - Іди до мене. Я хочу, щоб ти увійшов у мене, рухався в мені, хочу відчувати твою силу.

Ці слова привели мене в несамовитість, - я застогнав, заплющивши на мить очі, насолоджуючись гострою солодкою хвилею, що прокотилася по всьому його тілу. Потім я накинувся на неї і почав цілувати - жадібно, несамовито, рухи мої стали більш різкими, майже агресивними. Я підняв її на руки, пройшов до проходу між двома кріслами, поклав на м'який ворсистий килим і сам ліг поруч із нею.

Я почав пестити її груди і переможно розсміявся, відчувши, як вона вигнулася під мною, коли я цілував її ніжні, напружені соски. Мої руки рухалися вздовж її атласного тіла легкими, м'якими дотиками - і я отримав величезну насолоду, торкаючись її, бачачи її у всій первозданній красі.

Пестощі наші були такими гострими й шаленими, що, здавалося, між нами відбувається якась дивна боротьба - хто виявиться ніжнішим мучителем.

Марта знала такі вишукані любовні прийоми, що повергла мене в прострацію. Сьогодні вона перевершила саму себе, зазначив я із глухим занепокоєнням десь на задвірках свідомості... Сьогодні вона з якимось розпачем накинулася на моє тіло... Наче...

- О-о... ні.-я відтягнув Марту від себе й поклав поруч, коли її шалені ласки ледве не змусили мене вихлюпнутися назовні.-Що ти зі мною робиш? - - глухо стогнав я і, не чекаючи відповіді, поклав її під себе.

Вона давно чекала цього моменту - задоволено і м'яко розсміялася, обвила моє тіло руками і ногами. Очі її були заплющені, волосся в безладді розметалося. Я міцно тримав її в руках, цілував її шию, доки нарешті не відчув найвищу насолоду, яку могла подарувати мені ця жінка, що лежить у моїх обіймах. У ту мить мені здавалося, що почуття реальності покинуло мене, я відчував тільки, як хвиля за хвилею гарячим вологим потоком йшла з мене моя сила, моя сутність.

Минув деякий час, перш ніж я знайшов у собі сили відірватися від неї і важко лягти поруч. Те, що ми щойно пережили, вразило мене до глибини душі, вразило мою уяву, і коли я розплющив очі, я довго дивився на неї з подивом. Очі Марти були прикриті, але на її чарівному обличчі було написано те саме здивування. Я підвівся і ласкаво прибрав з її щік кілька прилиплих пасом. Обличчя моє світилося ніжністю. 

- Сьогодні ми поїдемо додому разом, - сказав я низьким голосом.

Марта похитала головою.

- Ні, сьогодні це неможливо, - відмовила вона м'яко. - Тобі ще так багато потрібно доробити, перш ніж можна буде йти додому... - Вона посміхнулася, щоб якось пом'якшити свою відмову, і провела пальцями по моєму сплутаному волоссю. - Подумай про свою матір! - піддражнила вона мене, - Не можна тобі приходити до неї напівмертвим від утоми.

Я не оцінив її гумору. Деякий час мої губи були щільно стиснуті. Потім я сказав, уже з викликом:

- Я сьогодні поїду з тобою.

- Ні.-Вона сіла, вигинаючи спину, затерплу після довгого лежання на твердій підлозі. Голову вона відкинула назад, і її довге кучеряве синяво-чорне волосся дістало до килима. Я мовчки спостерігав за нею, підібгавши губи. Марта  з полегшенням зітхнула, потім підвелася на ноги й пройшлася кімнатою - втілена грація, жодної незручності чи натягнутості в рухах.