23. Богдана. "Обставини були проти нас"

Коли я побачила нове повідомлення від незнайомого акаунту, то подумала. що це якийсь спам, і вже хотіла видалити його,але цікавість перемогла, я відкрила його і зрозуміла, що це Сем мені написав. Відразу серце прискорено забилося в грудях. 

"Ти неправильно ставиш питання. Не "для чого", а "чому". Я так по-дурному поводжусь, бо, схоже, страшенно ревную…" — відповів він мені на запитання, для чого він знову хоче посваритися зі мною. 

Для мене було дуже хвилююче читати ці рядки. Отже. я все ще йому небайдужа? Хотілося вірити в це, в те, що це не просто гра з його боку, щоб забрати мою дитину, коли вона з’явиться на світ…

“Я думала, що була для тебе розвагою на одну ніч”, — відповіла я.  Побачила, що він тут же почав писати відповідь, і мені стало страшно від того, що він може погодитись із цим твердженням. Краще було взагалі згорнути цю розмову і видалити чат, але я відчувала, що не можу цього зробити, доки не розставлю всі крапки над “і”. "Скоріше так мав думати я. Нагадаю, це саме ти втекла з моєї квартири,"  — написав він.

“Я дізналася, що в тебе є дівчина, тому і втекла”, — відповіла я. 

"У мене не було на момент зустрічі випускників дівчини", — написав він у відповідь. 

Мені стало сумно, бо він говорив неправду. Що ж, якщо навіть у такій дрібниці він кривить душею, то що тоді вже говорити про більш важливі питання? Як я зможу йому довіряти, якщо знатиму. що він може збрехати? 

“Вона сама мені про це сказала, — відповіла я. — І в мене немає підстав, щоб їй не вірити…”

Цікаво, що тепер відповість Сем? Буде заперечувати очевидне? Чи просто розізлиться, як робив завжди, коли був неправим? 

"Ада? Вона так дивно поводилась, коли прийшла до мене якраз того дня. Значить, вона тебе підстерегла? Вона моя колишня і ми розійшлись до нашої з тобою зустрічі". 

“Звідки ж у неї був ключ від твоєї квартири?” — я все ще не довіряла йому повністю, хоча й розуміла, що такий варіант подій, який описував він, був можливим. 

"А я її обшукувати мав, коли ми розійшлись? Чи як ти собі це уявляєш? Потім я дійсно попросив ключ, вона його кинула в мене… Тепер мені хоч зрозуміло, що відбулось." 

“Вона сказала, що ви посварилися, і що після кожної сварки з нею ти приводиш додому дівчину на одну ніч, а потім ви миритесь… Мені стало неприємно, і я пішла. Зрештою, це твоя особиста справа, мені байдуже, чи є в тебе дівчина, чи немає. Просто я не хочу, щоб ти думав, що я втекла, бо мені так заманулось.”

"Я в свій будинок, окрім неї і тебе, останні роки три нікого не приводив. До Ади у мене не було ніяких стабільних стосунків, я авжеж, спав з жінками, але не віз їх додому." 

Чомусь я йому повірила. Може, через те, що цієї миті мені яскраво, до найменших подробиць пригадалася та ніч, яку ми провели разом. Він тоді здавався щирим, я повірила йому… Так. у нього були свої недоліки, але за ті роки, що я його знала, ніхто ні разу не міг сказати, що Сем говорить неправду. Він був принциповим в усьому, тож. певно, й особистого життя це стосувалося так само. 

“Мені шкода, що так вийшло, — відповіла я. — Якби не пішов тоді, а залишився вдома, можливо, у нас все склалося б зовсім по-іншому…”

"Мітингувальники поставили під загрозу проект. Я не міг не піти." 

“Я не звинувачую тебе, просто кажу, що обставини були проти нас. Іноді таке трапляється”, — відповіла я. 

Справді, якби він залишився, якби його колишня не з’явилася і залишилась я… Може, ми б уже були щасливою парою, яка очікує народження дитини? А зараз все було так складно і заплутано…

Все одно я вирішила не говорити, що це його дитина, поки не переконаюся, що він дійсно щось до мене відчуває. Бо інакше я ризикувала втратити її…