16 Влад

Почувши від Лери, яких дурниць наговорила їй та ненормальна Аліна, я ледь стримувався, щоб не показати того, наскільки я злий.

Я не хотів, щоб вона розхвилювалась ще більше. Дочекавшись, коли дівчина засне, я тихенько вийшов з палати і попрямував на вулицю.

Мені не терпілося зателефонувати Аліні і сказати їй все, що думаю з цього приводу.

- Так, - почувся сонний голос Аліни.

От, гадина! Наробила справ, злякала Валерію і спокійненько собі лягла спати.

- Аліно, я завжди думав, що ти - розумна і розважлива дівчина, але виявилося, що ти взагалі без голови. Чим ти думала, коли попхалася до мене додому і накинулася на вагітну дівчину, яка не так давно пережила втрату коханого?! Лера зараз в лікарні!

- Мені байдуже, де ця паскуда і що з нею! Чому я маю жаліти людину, яка зруйнувала моє життя?! Хто мене пожаліє?! Хто?!

- Лера нічого тобі не зробила. Аліно, ти сама вигадала собі якісь дурниці про наш шлюб і любов на все життя, але я нічого подібного тобі не обіцяв. І взагалі ніколи не казав про те, що кохаю тебе. Подібними словами я не розкидаюсь...

- Ти не кохав мене?! Значить, ти просто розважався, а я... Який же ти козляра, Царенко! Думаєш, що я не знаю, чому ти вирішив взяти на себе відповідальність за дитину брата? Це точно не тому, що ти такий добряк! Ти робиш все це через те, що сталося з Інгою, коли ми навчалися в академії. Думаєш, що я про це не знаю?!

- Закрий свого брудного рота, Аліно! І не смій говорити про Інгу! До речі, шукай собі нову роботу. Бачити тебе більше не хочу, - сказавши це, я відключився.

Від однієї лише згадки про Інгу і все, що тоді сталося, у мене все стислося всередині.

Постоявши кілька хвилин біля входу в лікарню, я пішов до найближчого супермаркета, щоб взяти собі каву. Випивши її, я повернувся в палату до Валерії.