11 Влад

Вся ця ситуація з Валерією та її вагітністю від Стаса трохи вибила мене із колії. Я мав взяти на себе відповідальність за цю дитину і виростити її.

В зв'язку з цим мені довелося внести зміни у власне життя. Останні кілька місяців я зустрічався зі своєю колишньою однокурсницею Аліною. Не те, щоб я закохався у неї по вуха, але Аліна мені подобалася.

Вона була досить симпатична, елегантна, мила і розумна дівчина. Крім того, з нею можна було розмовляти на абсолютно різні теми.

Оскільки я збирався одружитись із Валерією, то мав розповісти про це Аліні і все пояснити. Я був впевнений, що вона зрозуміє мене, але виявилося, що дуже помилявся.

Аліна влаштувала справжню істерику, а потім ще довго плакала. Я намагався її заспокоїти, але марно.

Я ненавидів жіночі сльози, бо коли їх бачив, то губився і не знав, що робити. Врешті - решт Аліна трохи заспокоїлась і проклявши мене, вискочила з мого кабінету.

Вилаявшись, я важко зітхнув і збирався повернутися до роботи, але мене відволікли. Відчинилися двері і в кабінет зайшов мій замісник та найкращий товариш, Ярослав.

- Схоже, що Аліна погано сприйняла новину про дитину Стаса, - промовив він, зачинивши за собою двері.

- Дуже погано... Ненавиджу скандали та істерики. Але я вже все вирішив і їй доведеться це прийняти.

- Владе, ти завжди допомагав своєму молодшому брату, приховував від батьків його неприємності, вирішував його проблеми і не раз витягував його із халеп. Навіть зараз...

- Ярику, ти просто не знаєш дечого про Стаса. Коли він був маленьким, то дуже серйозно захворів... Ми всі боялися, що втратимо його... Мабуть, з тих самих пір я звик підтримувати його, оберігати від проблем... Сам розумієш... Крім того, я дуже хвилююсь про те, щоб його малюк не успадкував цю хворобу, - важко зітхнувши, промовив я.

- Я цього не знав, друже... Будемо надіятись, що дитина Стаса народиться здоровою. Не накручуй себе, Владе.

- Намагаюсь... Я поки що нічого не казав про це Лері. Не хочу, щоб вона зайвий раз хвилювалась.

- І правильно. Вагітні жінки все дуже гостро сприймають.

- Знаєш, Ярославе, мені дещо здалося досить дивним. Коли ми із Лерою поїхали до неї додому, щоб забрати її речі, я побачив, що у неї квартира без ремонту та зі старими меблями. Стасу нічого не коштувало все там обновити. Він ніколи не був скупим. Тоді чому дозволив своїй коханій дівчині жити в таких умовах?

- Може, вона була не такою вже й коханою?

- Я так не думаю. Стас часто розповідав мені про те, що він щасливий з Лерою і навіть познайомив її із сім'єю. Хоча у Стаса свого часу було багато подружок, але Валерія була першою і єдиною, кого він представив рідним, як його дівчину. Для нього це був серйозний крок. Крім того, Стас міг просто запросити Леру жити до себе, але не зробив цього...

- А якщо він запрошував, а дівчина відмовилась і не захотіла переїздити до нього.

- Цілком можливо. Лера може бути дуже впертою. Я сам вже встиг в цьому переконатись. Треба буде обережно запитати у неї про це.

- Запитай... І розпитай побільше про їхні стосунки зі Стасом. Може, вдасться щось зрозуміти.

- Так і зроблю...