9 Влад

Відчинивши двері, я зайшов у квартиру. Всюди панувала ідеальна чистота, з кухні доносився приємний аромат їжі, а Валерія сиділа на підлозі біля пилососу і гірко плакала.

- Леро, що сталося? - схвильовано запитав я, присівши біля неї.

- Я якось примудрилась зламати твій крутий пилосос. Я тільки на кнопку натисла і він здох, - схлипнувши, відповіла дівчина.

- То ти через пилосос плакала? - здивовано запитав я, уважно її роздивляючись.

- Так, судячи з усього, він дорогий...

- Знайшла через що так побиватися. І це не ти його зламала. Мені ще вчора Капітоліна сказала про те, що у нас зіпсувався пилосос і потрібно його замінити, - промовив я, допомагаючи дівчині піднятися на ноги.

- Якщо це не я його зіпсувала, то добре, - видихнувши з полегшенням, відповіла Валерія.

- Як ти почуваєшся? - поцікавився я, посадивши її на диван.

- Зі мною все добре. Я і вечерю встигла приготувати. Правда, нічого особливого... Самі звичайні страви, - промовила вона.

- Ти молодець, Леро. Але ти виглядаєш досить стомленою і виснаженню. Ти не маєш щось мені доводити чи звалювати на себе купу роботи... Я не хочу, щоб мати мого племінника чи племінниці бігала по дому з ганчірками та морочилася на кухні, готуючи їсти.

- Але я не звикла бути якоюсь дармоїдкою. Я завжди працювала і не можу сидіти без діла, - вперто стояла на своєму Валерія.

- Послухай, Леро, є багато цікавих і корисних справ, якими ти можеш займатися. Ти можеш їздити по магазинах і купувати якісь милі речі та іграшки для малюка. Читати книги та дивитися відео про немовлят і про те, як їх виховувати. Що там ще жінки зазвичай роблять? Ходити на шопінг і в салони краси...

- Я буду почуватись наче якась утриманка...

- Що ти таке вигадуєш, Леро? Ти скоро станеш моєю дружиною. Хоч і фіктивною... Але всі інші про це не знатимуть. Тому і маєш поводитись відповідно і не соромити мене. Розумієш?

- Розумію... - важко зітхнувши, промовила дівчина.

- От і чудово. Я радий, що ми з тобою нарешті порозумілися. Підемо вечеряти?

- Так, ходімо.

Ми з Лерою пішли на кухню. Вона накрила на стіл і зробила нам чай. Валерія приготувала овочеве рагу з курятиною. Це і справді була дуже смачна, хоч і проста страва.

- Я приємно вражений, Леро. Ти чудово готуєш їсти. Дякую, - промовив я, усміхнувшись.

- Рада, що тобі сподобалось. Хочеш добавки?

- Не відмовлюсь.

Спостерігаючи за Валерією, я думав про те, чи справді вона така чи лише вдає із себе хорошу і турботливу дівчину.

- Смачного, - промовила дівчина, ставлячи переді мною тарілку з ароматним і смачним рагу.