Перший день навчання

Глава 4

Перший день в універсететі.. Це водночас страшно і круто. Ти получаєш нову можливість розпочати життя з нового листа. І я його розпочала. Я змогла знайти ще одну роботу. Я дивилася за дітьми нашої сусідки. Вона здавала цю квартиру і жила з своїм чоловіком у красивому двохповерховому будинку. Коли приїхала до себе на квартиру зустріла мене і попросила посидіти з дітьми яких вона взяла з собою. За Софою і Сольою я подивилася, а вона мені дала непогані гроші. Тож я зразу потратила їх на продукти. Це було у кінці червня,  а зараз уже початок вересня і я до цих пір дивлюся за дітьми. Ці гроші я використовувала іноді на продукти. Інші я відкладала  на поїздку мамі. Звісно вона про це навіть непідозрювала, а ми з Євою потроху збирали гроші. Єва на літні канікули роздавала листівки. 
Здається за літо більше нічого не сталося. Тільки Матвій постійно докоряв що я йду на ветиринара. А зараз у мене мала бути перша пара і я запізнювалася.
Я настільки замислилася що непомітила як врізалася у когось
- Вибачте будь-ласка- перепросила я. А коли підняла голову зрозуміла що то був Даня. 
Він все літо мене діставав. Як тільки ми були поряд ми постійно сварилися. Просто через те що він вважав себе крутим. 
- Я думав що ти все ж вирішила купити собі окуляри. А краще двоє.
- Знаєш що ти мене уже дістав. Хватить мене обзивати і поливати грязюкою- викрикнула я і заплакала. А потім побігла у туалет. Я не могла це витерпіти. Мені було все одно на все і всіх.
Я не відразу помітила, що у туалеті хтось є. З кабінки чулося всхлипування. Я прислухалася, а потім рішуче постукала у кабінку. Коли двері не відкрилися , почала умовляти відкрити.
- Прошу відкрий і давай поговоримо. Що трапилось?
- Нічого. Все гаразд- сказала дівчина.
Я присіла на підлогу у білому новому платті, але мені було не доцього.
- Я теж так говорю коли у мене щось трапляється погане. Я Аліса
- Я Кіра- вона відкрила все ж таки двері і вийшла з кабінки- Розумієш... мене кинув хлопець. Я йому сказала що я вагітна і він всунув гроші і сказав щоб я зробила аборт. І пішов.
- Якщо він так зробив то це означає що він тобі непотрібен. Нероби цього.
- Насправді це була дурна шутка от і все. А він... він...- вона знову заплакала.
Я приобняла її і ми сиділи на холодній мраморній підлозі хвилин п'ять, а потім встали і мовчки почали вмиватися.
- Пішли можливо встигнемо на пари. Ти до речі на кого вчишся?- вирішила я трохи розрядити обстановку.
- Я на ветиренара, перший курс
Я здивовано поглянула на неї і відповіла:
- Я теж

- Це добре. Здається я знайшла собі подругу- посміхнулася вона- ти непроти що я тебе так називаю?
Я трохи подумала і відповіла:
- Ні
- Тоді побігли. Ми запізнилися тільки...- вона подивилася на золотий годинник на руці. Я посміхнулася. А що ж ти хотіла Аліса?! Це ж Львів. Тут навчаються тільки багаті і те що ти поступила навіть дуже добре. Вона помітила мій погляд на годинник і посмішку на лиці і одразу все зрозуміла.
- Ти думаєш що я багата і через те з тобою дружити не буду? Ти помиляєшся. Друзі познаються в біді, а ти уже допомгла мені.
Я здивовано на неї поглянула:
- Чим?
- Ти не дала зробити мені помилку і піти знову до нього вибачивши за все. А це щось та означає. Ладно потім поговорим про статки моїх батьків- скривилася вона і взявши за руку потянула на вихід з жіночого туалету. 
Остаток дня ми бігали у столову і вчилися. Поки все було тихо. Але як говориться " це затишшя перед бурею"

Я не стерпіла і написала продовження. Хочеться поскоріше написати. Думок багато, а я одна😂. Так що чекайте продовження і не забувайте про зірочки і відстежування.
Люблю вас!
Ваша Марія)