-Ти сьогодні дуже гарна!- каже мені мій коханий цілуючи мене.
-Ти теж нічого.- сказала я всміхаючись та цілуючи у відповідь.
-Готова?- спитав мій коханий чоловік.
-З тобою завжди готова.- сказала я і ми тримаючись за руки вийшли до гостей.
Сьогодні у нас свято. 5 років, як ми разом. Нашим двійнята вже замучали своїх бабусь та дідусів, тож ми поспішили до зали святкування. Аж не віриться, що ми вже стільки разом, що в мене були сумніви, щодо коханого. Мені зараз соромно, що дружбу я прийняла за кохання, а моє кохання було зовсім поряд. Так, я зараз з Андрієм. Марко залишився в Україні. В нього там дуже гарно йде бізнес, вже доросла донька-підліток. А щодо особистого, то ми спілкуємося, як друзі, але не більше. Ми обговорили, те що сталося між нами і зрозуміли, що це була помилка. Андрію ж я все розповіла, без секретів. Тож ми тепер щасливі разом. Сьогодні я найщасливіша жінка, дружина і матір. Скоро ми полетимо відпочивати на моє улюблене Азовське море. Хочемо показати дітям красу нашого рідного краю.
Дзвінок мобільного, телефонує моя подруга Сніжана:
-Вітаю, вас зі святом, щасливо закохані.- каже вона після привітання.
-Дякую. А ти як? Як твої справи?- спитала я.
-В мене все чудово!Хочу повідомити одну новину. Я виходжу заміж!- вигукнула вона щасливо.
-Ухти! Вітаю! За кого? – спитала я, радіючи за подругу.
-За Марка.- сказала вона і змовкла.
-За якого Марка?- спитала я.
-За твого друга Марка.- сказала подруга.
-Ми останнім часом дуже зблизились, тож … Запрошуємо вас на весілля.-сказала подруга.
-Навіть незнаю.- сказала трохи розгубившись.
-Що не знаєш?- спитав Андрій, обіймаючи кохану.
-Сніжана запрошує нас на весілля.- кажу йому.
-То це ж класно! Обовязково будемо! А хто наречений?- поцікавився Андрій.
-Марк.- сказала я.
-Тоді вітаю!- сказав Андрій, міцніше мене притискаючи до себе.
-Ну, тоді я надішлю вам запрошення. Гарного святкування.-каже подруга і розмова закінчується.
-Ти ще щось до нього відчуваєш?-питає Андрій, дивлячись мені в очі.
-Він залишився для мене другом. Я свій вибір зробила дуже давно і змінювати його не збираюся Я знаю одне - в твоїх обіймах, я відчуваю себе найкраще!.- сказала я і пристрасно поцілувала коханого.
Мої любі читачі на цьому моя історія закінчується. Дякую, що були зі мною, за підтримку. Бажаю вам знайти своє кохання, хто цього ще не зробив, а хто вже знайшов, то нікуди не відпускати.
Ваша ІРЕН ВАСТРО.