Розділ 5

-Ти, не їдеш? Як це?- питає Андрій  у Софії.

-Ні, не їду. Ми домовилися з керівництвом, на ще тиждень відпустки.- сказала Софія, чим дуже здивувала Андрія.

-А ти взагалі планувала мені про це сказати?- спитав він, пильно дивлячись на неї.

-Звісно. Я зараз тобі про це кажу.- каже Софія,збираючи речі.

-Ти поїдеш до батьків? Чи зразу до нього?- питає Андрій.

-До кого нього? Звісно до батьків. Побуду ще тиждень з батьками.- каже дівчина.

-Ти зараз мене обманюєш чи себе? – спитав Андрій.

-Нікого я не обманюю.-сказала Софія ображено, зустрічаючи погляд Андрія.

-Добре. Якщо ти хочеш лишитися, лишайся. Я не триматиму тебе. – сказав Андрій, підходячи ближче та обнімаючи Софії із спини.

-Дякую, що ми зрозуміли одне одного.- сказала Софі.

-Я дуже тебе люблю і не хочу з тобою сваритися.- сказав Андрій, повертаючи дівчину до себе та цілуючи в губи.

-Я теж не хочу.- сказала дівчина обнімаючи у відповідь.

-Я тебе відвезу до батьків.- сказав Андрій.

-Дякую.- сказала вона і Андрій ніжно її поцілував.

Андрій перевіз речі Софії жо батьків і вони поїхали проводжати його в аеропорт.

-Дзвони мені. Я буду за тобою дуже сумувати.- сказав Андрій.

-Я теж буде за тобою сумувати. Люблю тебе.- сказала дівчина нарешті.

-А я тебе дуже сильно люблю.- сказав Андрій і пристрасно її поцілував.

Він полетів, лишаючи за собою запах парфумів на одязі іякусь легкість на душі. Цей тиждень Софія провела знову з донькою Марка, бо мама Марка не змогла доглядати онучку, а няню знайти Марко гарну так і не зміг. Тож Софія погодилася побути з дівчинкою. Щодня вони ставали один одному ближче. Дівчина готувала, прибирала та доглядала за будинком. А ще встигала навідувати маму Марка, яка говорила, що мріє про таку невістку.

Марко ж щовечора приходив втомлений додому, смакував їжу, дякував за неї, цілував доньку і лягав спати. Минали дні. Софія продовжила свою відпустку ще на місяць. Вона все рідше відповідала на дзвінки Андрія і все частіше з неохотою з ним розмовляла. Вона поринала у вигадану їй реальність. Одного вечора Марко прийшов нетверезим.

-Як ви тут, мої дівчатка?- спитав він з порогу.

-Алісочка вже спить. Ти вечеряти будеш?- спитала вона, зустрічаючи його біля дверей.

-Ні, не буду. Сьогодні я поїв в ресторані. Святкували підписання контракту. – сказав знімаючи верхній одяг.

-Вітаю. – сказала дівчина.

-Може й ти зі мною відсвяткуєш? В мене є гарне вино.-спитав він.

-Я гадаю це зайве.  Я краще піду відпочивати.- сказала дівчина і вже хотіла йти, коли її захопили обійми Марка.

-Не йди, не лишай самого. Мені дуже самотньо.- сказав він.

-Я гадаю, це не найкраща ідея.- сказала дівчина.

-Будь ласка. Просто посидь зі мною.-сказав він випускаючи її з обіймів.

-Добре.- сказала дівчина відчуваючи приємне хвилювання.

-Зайшовши на кухню він дістав вино та розлив його по келихам. Потім запропонував один Софії.

-Дякую.- сказала вона.

-Знаєш, я дуже вдячний, що ти була зі мною весь цей час. За те, що доглядала доньку та матір. Весь час, що я тебе знаю. Ми були кращими друзями.  А зараз я зрозумів, що здається ти мені не байдужа. Я люблю тебе.- сказав він підходячи ближче.

Софія була дуже щаслива від його слів. А потім він її поцілував. Не ніжно, як Андрій, а пристрасно. Вихор почуттів захопив дівчину. Вони дого цілувалися, доки не пролунав дзвінок телефону Софії.

-Хтось тобі телефонує.- сказав хлопець, все ще не відпускаючи з обіймів дівчину.

-Це мабуть Андрій.- сказала вона пошепки.

-Ти його любиш?- спитав він.

-Я незнаю.- зізналась вона і пішла до телефону.

-Алло.- сказала вона, витираючи губи.

-Привіт, сонце. Як ти? Я дуже скучив за тобою.- сказав хлопець.

-Привіт. Нормально.- сказала дівчина відчуваючи провину перед Андрієм.

Потім він почав сильно кашляти.

-Ого, ти що захворів?- спитала дівчина.

-Та, нічого, трохи простудився.- сказав він .

-Лікуйся. – сказала вона.

Вони ще трохи поговорили про роботу  Андрія, про її догляд за Алісою.

-На добраніч. Бо увас там вже ніч. Люблю тебе.- сказав він кашляючи.

-На добраніч.- сказала дівчина, відчуваючи біль, від того, що вона його обманює.

В  цей час заплакала Аліса і дівчина поспішила  в дитячу. Біля неї вона застала Марка. Він взяв доньку на руки і почав колисати, співаючи їй колискову. Це виглядало дуже мило і дівчина мовчки спостеріга за цією картиною.

-Софі, відпочивай. Я сам трохи з нею побуду.- сказав хлопець і дівчина, послухавши його пішла відпочивати.