Розділ 45

Кіан обережно тряснув мене за плече.

– Земля викликає Лію. Повторюю – Лія? – сказав Кіан, посміхнувшись.

– А? Що? – я махнула головою, ніби це могло б витіснити думки з голови.

– Якщо ти думаєш про того «Макс – я найрозумніший», то я б йому вже ніс зламав.

Я запитально глянула на нього.

– Ти з битися не вмієш, – промовила я.

– А ти знаєш мене лише півроку. Гадаєш, за цей час знаєш мене? – Кіан засміявся.

– Окей, тоді здивуй мене.

– Я з восьми років займаюся «ММА», – гордо промовив хлопець.

– Чим? 

– Змішаний бій: Рукопашний бій і так далі.

Я здивовано дивилася на Кіана. Він? І правда? Схоже, мої думки про Кіана остаточно змінилися.

– Ти й рукопашний бій? – промовила я, ще не приховуючи здивування.

– Ага! – гордо відповів Кіан. – А тепер давай повертатися до наших. Схоже того психопата (Макса) на горизонті не видно, тож можна повертатися.

Я посміхнулася, а хлопець повів мене кудись. Через деякий час я побачила всіх біля нашого із Матвієм столика. Алекс, Дерек, Моніка, Ешлі та сам Матвій. Я вже не стрималася та відпустила руку Кіана й побігла до них. Матвій, нарешті помітивши мене, теж побіг до мене. Я зачепилася за поділ сукні й ледь не впала тихо зойкнувши, проте Матвій встих спіймати мене в свої обійми. Він притиснув одну руку до моєї талії, а другою зарив руку в моє волосся. Я й не помітила, як по щоці скотилася сльоза. 

– Гей, маленька. Все гаразд – твій принц без білого коня тут, – прошепотів Матвій мені на вухо. 

Я тихо засміялася від його слів.

– Мені й принц на білому коні не потрібен, потрібен лише ти. Я просто... я просто злякалася. А якщо б Макс...

– Макса тут немає, – перебив мене Матвій.

– Так, сімейна парочка, давайте тільки без сліз та мелодрам, – промовив Алекс, склавши руки на грудях. За ці слова він одразу ж отримав підзатильник від Дерека.

– Ану-но, тихо – я хочу додивитися цю мелодраму, – пробурмотів Дерек.

– Мда, лише попкорну не вистачає, – промовив Кіан ставши біля найкращого друга.

– Зате в нас є вино. Це краще, ніж якийсь там попкорн, – посміхнувся Дерек і подав одну склянку Кіану, а одну взяв собі.

Моніка вже підійшла до Кіана, щоб дати йому підзатильник та забрати стакан. Проте Кіан швидко зробив ковток, потім зарив рукою в волосся Моніки й поцілував її палким, довгим поцілунком. 

– Всі як завжди зі своїми цьомками, – пробурмотів Алекс, закотивши очі й засунувши руки в кишені.

– Не переживай, ти колись знайдеш своє кохання і будеш за нею бігти і в вогонь, і в воду, – сказав Дерек, поклавши руку йому на плече.

– Ага, от тільки ти з Кіаном так біжете за алкоголем, – пробурмотів Алекс.

– Взагалі-то ми й до своїх дівчат так біжимо – вони в нас на першому місці. Так, Дерек? – вставив свої п'ять копійок Кіан.

Дерек підійшов ближче до Кіана, поклав йому руку на плече, а другою подав Кіану другу склянку віскі. Дерек не забув і про себе – теж узяв склянку. 

– За наших дівчаток, Кіане? – промовив Дерек підморгнувши.

– За наших дівчат й за нашу незламну дружбу! – сказав Кіан.

Хлопці цокнулися склянками й випили їх до дна. Ешлі та Моніка спочатку невдоволено зиркали на них, проте, згадуючи тост хлопців, одразу потеплішали. Я дивилася на це все наче заворожена. Ось яка буває справжня дружба: незламна, хоча інколи й трапляються тріщини. За цих двох я впевнена, що цієї тріщини не буде. 

Матвій міцно обіймав мене, а тоді все ж трохи відсторонився та обережно тримав мене за плечі. Хлопець перевіряв чи все гаразд зі мною.

– Він точно тобі нічого не встиг зробити? – занепокоєно спитав Матвій.

– Точно, – відповіла я йому.

Тоді він кивнув головою та допоміг мені встати і ми підійшли до інших.

– То що будемо робити з Максом? – запитав Алекс.

– Я не знаю, – промовила Ешлі.

– Пропоную викликати поліцію, – сказала Моніка.

– Я піду до організаторів, щоб ті перевірили камери. Дерек, перевір, чи він ще тут, – вимовив Матвій.

Дерек кивнув та швидко взяв Ешлі за руку. Вони двоє пішли подивитися, чи не втік ще Макс. Матвій вже хотів піти до організаторів, але я зупинила його.

– Матвій, я піду з тобою, – сказала я.

– Гаразд, я більше не відпущу тебе, маленька, – промовив Матвій.