Розділ 44

Мої очі забігали по сторонах, а серце швидко забилося від паніки. Мені стало важко дихати, наче хтось наступив ногою на груди, руки тряслися. Останній раз у мене була панічна атака, коли вихователька накричала на мене тому що я випадково розбила чашку. Тоді це була маленька дрібничка за яку мене покарали. А тут це вже не дрібничка. 

– Зараз ти слухаєш мене, тобі ясно? – тихо зашипів Макс, проте його голос був для мене наче фоном. Він звучав десь далеко та віддалено.

Мені потрібно заспокоїтися. Вдих... Видих.

Макс тряснув мене за плечі.

– Ти зрозуміла? – грубіше промовив він. Мені здавалося, наче ще трішки і він би закричав.

Я лише повільно кивнула досі намагаючись заспокоїтися. В думках я благала щоб це був жарт або щоб Матвій швидше з'явився зрозумівши що щось не так. Можливо, прийшло пів години, чи декілька хвилин? Я не знаю скільки часу пройшло.

Макс вже хотів розвернутися і тримаючи мене за зап'ястя швидко вийти, а щоб він далі робив я навіть не хочу думати. Проте хтось поклав руку на плече Макса. Хлопець тут же повернувся глянувши на незнайомця так, наче хотів спопелити його поглядом. 

– Вибачте, та чи можу я взяти на танець цю прекрасну міледі? – запитав незнайомець в чорній масці з візерунками білого кольору, а його волосся було світле. Голос здавався мені дуже знайомим.

Макс тихо вилаявся собі під ніс, а потім грубо штовхнув мене до незнайомця. Той швидко спіймав мене, щоб я не впала та потім повільно кивнув. Взяв мене обережно за руку та повів подалі від Макса. Я полегшено видихнула, та чи справді це було спасіння? Чи ні?

Ми ще не відійшли дуже далеко від Макса як я почула його слова.

– До скорої зустрічі, Ліє Еванс... – промовив Макс.

Я стиснула свою руку в кулак, побачила на його лиці злий погляд наче він намагався роздерти мене їм. 

Незнайомець зупинився, а потім підняв трохи маску. В знайомих рисах я зрозуміла хто це. Алекс. Це був Алекс. Від цього стало легше.

– Алекс, чому ти... 

– Я дію за планом Матвія, тому просто послухай мене, гаразд? – тихо перебив мене Алекс дивлячись в різні сторони. 

Я хотіла задати ще одне питання але не встигла. Алекс обережно взяв мою руку в свою, а потім почав танцювати.

Ви що серйозно?! Отже я тут ледь інфаркт не отримала через те що мене що іди викрасти, а він тут танцює?!

Коли Алекс зробив випад він відпустив мене що я ледь не впала в когось. Я глянула і вже хтось інший почав танцювати зі мною. Я глянула вгору, коли цей хлопець зняв маску за нею ховався Дерек. 

Та що, в біса, відбувається?! 

– Дерек, якого фіга ви тут придумали? – не стрималась я.

– Лія, та тихіше, – прошепотів Дерек.

– Гаразд. Але відповідай на моє питання, – вже тихіше промовила я.

– Окей.

– Що ви задумали? Який ще план у Матвія?

– А давай інше питання, – сказав Дерек.

– Дерек, якщо не відповіси я скажу дещо Ешлі.

– Маніпулюєш мною? – насмішкувато запитав хлопець хмикнувши.

– Якщо не скажеш що ви задумали, я скажу Ешлі що ти доливаєш в свою каву коньяк, а ще...

– Гаразд-гаразд! Тільки тихо, – швидко відповів Дерек.

Дерек покрутив мене, а потім ми відійшли на ще декілька кроків далі.

– Матвій вигадав план, тому що знав що сьогодні тут буде Макс, – промовив хлопець.

Я хотіла запитати, але Дерек обережно штовхнув мене до іншої людини. Дерек лише кивнув.

– Що ж, схоже сьогодні у нас гра "Втечи від Макса", – по голосу я зрозуміла що це Кіан.

І ось пазл в моїй голові склався. Отже Матвій знав що прийде Макс, можливо, у них там дається список гостів хто буде. Тоді він розуміючи правила маскараду знав напевно що Макс захоче наче забрати мене на танець, а насправді викрасти та продати. Отже якщо правила що дозволено танцювати кожному, дозволило Матвію послати по мене Алекса. Тому що Макс вже знає яка на вигляд маска Матвія, а Алекса – ні. Таким чином вони намагалися віддалити мене подалі від нього. А щоб організатори не запідозрили, замаскували це під танець. Так само робив Макс щоб викрасти мене.

– Ей, Земля викликає Лію, – промовив весело Кіан.

– Що? – я запитально поглянула на нього.

– Ти зависла як пластинка в програвачі, – тихо засміявся Кіан.

Я на це не відповіла. Мою голову заполонила думка що прямо зараз тут знову може з'явитися Макс і спробувати мене викрасти.