5 розділ

Ранок зустрів мене співом пташок і сонячним світлом і я посміхнулась. В мене був хороший настрій і я сподівалася що він таким і залишиться. Глянувши на годинник я зрозуміла що проспала сніданок і це мене трохи засмутило бо я була голодна. На тумбочці біля ліжка лежала записка де гарним, каліграфічним почерком було написано:"Доброго ранку міледі, твій сніданок вже на столі на кухні і за необхідності можна приготувати щось інше. Якщо ти любиш готувати то в холодильнику є купа різних продуктів, впевнений тобі щось припаде до душі. Якщо ж не любиш готувати то подзвони мені і я прийду і приготую щось.
З повагою,Лі". Внизу також був його номер який я зберегла собі в контакти. Я посміхнулась відклавши записку і встала потягнувшись, готова до нового дня. Спочатку вирішила таки розкласти валізу бо це вже занадто. Через якийсь час я справилась і спустилась на низ. Спочатку трохи заблукавши я зрештою таки знайшла кухню. Це була простора, в принципі чому я не здивована, кімната в коричнево-чорних кольорах. На столі справді стояла тарілка в якій був гарно викладений бекон, боби, гречка і смажене яйце. Це все так апетитно виглядало що я не роздумуючи прийнялася їсти. Я прикрила очі мало не муркочучи від задоволення. Це було страшенно смачно. Раптом моя спина автоматично злегка напружилася відчуваючи чийсь пронизливий погляд і я рвучко обернулася. Побачивши там Алекса який стояв схрестивши руки на грудях і пильно дивився на мене я мало не вдавилась беконом який в той час жувала. Чорт забирай а можна попередити якось було? І як довго він там стоїть? І взагалі якого милого він там стоїть? Дожувавши я прочистила горло і сказала злегка хрипким голосом:
-Алекс?
Він мовчки дивився на мене здається навіть не збираючись відповідати. Що за манери? Він що блін в лісі виріс? А....ну частково...напевно...якщо він тут живе... Напевно це все читалось на моєму обличчі бо його брови злегка піднялися в здивуванні. Чорт. Так безглуздо попастися, та ти сьогодні в ударі Соф. Алекс кашлянув і сказав спокійно.
- Доброго ранку. Як тобі сніданок? - він очікувально дивився на мене поки я намагалася збагнути чому його це взагалі цікавить і що сі стало що він звернув увагу на мене.
- Добрий ранок...ем..сніданок? Смачний...- боже ну ти просто верх красномовства сьогодні. Я звісно розумію що ти не звикла до такого але можна було і нормально відповісти а не мямлити. А хай йому грець..
- Радий що тобі подобається. Мушу йти. Гарного дня.
З цими словами Алекс розвернувся і пішов до виходу перш ніж я встигла крикнути у відповідь.
- Дякую! Тобі теж! - на мить він зупинився і я вже думала він повернеться але ні, Алекс просто пішов далі і закривши за собою двері залишив мене на самоті.