- 3 -

Вони їхали обоє верхи на коні, добре знайомими стежинами королівського лісу. Яшеіра відверто була рада, що на ній щільний шкірний корсет, штани та сорочка, яка приховує її розсип родимок на лівому плечу, що утворюють п’ятикутну зірку. По ній Алвін відразу б впізнав колишню Яшеіру, а вона цього не хотіла понад усе. Не хотіла, бо тоді б серденько б зрадницьке загупотіло, а в животі знову з’явилися ті самі ненависні метелики. Алвін вмів зачаровувати жінок одним своїм поглядом, й не дивлячись на гірке минуле, вона б знову піддалася його чарівності.

«Мама мала рацію, не варто починати справи в п’ятницю тринадцятого…»

Праву руку Алвіна та ліву Яшеіри об’єднували кайдани, які позбавляли їх магії абсолютно, роблячи звичайнісінькими смертними. Магічні кайдани які випадковим чином під час падіння зімкнулися на зап’ясті Алвіна, прив’язавши їх один до одного. Яшеіра проклинала п’ятницю тринадцяте. Проклинала себе, за свою неуважність та неспроможність гідно оцінити ситуацію та прорахувати наслідки.

Просидіти цілу ніч поруч з Алвіном, чути як він тихо дихає, як стукотить його серце, й не мати можливості втекти від нього – ледь не зводило з розуму Яшеіру. Власноруч вона не замикала на його руці браслет кайданів, але точно своєю поведінкою привела до цього. Калмін навіть не припускала думки, що Алвін з’явиться з подібним артефактом. Найгіршим з всього, був факт, що ніхто із них не міг зняти кайдани, потрібен був сторонній маг й з достатнім рівнем магії.

— Який ідіот додумається надягати на мага подібне? — вона кипіла від злості з моменту усвідомлення, що прив’язана до нього, не маючи жодної спроби на чаклування.

Яшеіра боялася видати себе. Боялася що провівши певний час в такій інтимній відстані з Алвіном, знову йому відкриє своє серце, яке він залюбки розтопче.

— Той, хто добре ознайомлений зі своїм супротивником, — монотонно відповів Алвін, тримаючи міцно повіддя.

Для Вайлдхарда було дивно розділяти з жінкою осідланого одного коня. Дивно бути прив’язаним до чаклунки, й не мати жодної спроби на магію. Але найдивнішим з всього для Алвіна, було певною мірою програти жінці-чаклунці, яка виявилась хитріша за нього. Всі жінки, яких він прив’язував були виключно на одну ніч, і аж ніяк не навпаки.

— О-о-о, це ж яка честь-то випала мені, якщо сам пан Вайлдхарт цікавився такою чаклункою, як я. Невже так потрібне схвалення майбутнього короля? Гадала сім’я Вайлдхарт цього не потребує.

— Не потребує.

— Так навіщо ти, — вона осіклася, й швидко виправилася, —  тобто ви пане, за це взявся? 

— Щось має бути у вас такого, що вами зацікавився майбутній король. Вирішив перевірити. Особисто. Цікавість.

Алвін говорив рівномірно, безпристрасно. Яшеіра навмисне смикнула ліктем, поціливши в бік чарівника, який викликав в неї роздратування з кожнісіньким своїм словом.

— Ви це навмисно зробили?

— Так, — правдиво вона промовила. — Я красива! Розумна і…

— Багато говорите.

— Коли нас розділять, ви ж не сподіваєтеся, що я з доброї волі піду з вами до департаменту?

— Ні, було б марно сподіватись на подібне. Дозвольте запитати особисте, чим вам принц не такий? Не приваблює корона?!

Яшеіру ледь не нудило від ввічливості та галантності Алвіна. Награна, корислива поведінка яка знову й знову змушувала її пригадувати минуле. Калмін навіть е розуміла, за що конкретно сердиться – що він не признав колишню коханку чи глузливо-знущальну поведінку.

— Ні не приваблює. Гадаєте всі бажають отримати корону та мріють про майбутнього короля?! Пха!

— Може ви зацікавлені в жінках? Принаймні це б пояснювало вашу поведінку.

— Чоловіки мені подобаються. Чоловіки! Всі чоловіки, окрім принца!

Алвін нагнувся вперед, буквально своєю грудниною торкаючись її спини. Навмисне притискаючи чаклунку до себе.

Його гаряче повітря прямо обпалювало її шкіру на шиї, а волосся зібране у високий хвіст здавалося наелектризувалося й ось-ось випустить кілька розрядів блискавиці.

— Що ви робите? — паніка  ковзнула в її голосі.

Легкого дотику було достатньо, щоб низ живота болісно занив, а вона занервувала по справжньому, боячись подібних дотиків.

— Дещо перевіряв. — Алвін вирівнявся, повертаючи собі положення. — Можливо ви чудова коханка, тому так принц на вас зациклений? Продемонструєте мені свої здібності?

Однією рукою Вайлдхарт впевнено тримав повіддя, іншою звабливо погладжував корсет, не квапливо піднімаючись все вище й вище, змушуючи Яшеіру затримати подих.

— Господи! Ти як завжди, нестерпний до нестями! Ти так до кожної спідниці чіпляєшся чи лише до тих, які зацікавили принца?

— Ні. Наразі мене цікавить виключно колишня коханка, яка від мене втекла кілька років тому.

Алвін смикнув за повіддя, й кінь зупинився, а Яшеіра кілька разів пожалкувала, що не змогла стримати язика за зубами.

***

Вони сиділи мовчки посеред темного лісу, вглядаючись в язики полум’я.  Опустився сивий туман, який змусив Алвіна зробити перерву на нічліг. Далі витягнутої руки нічого не виднілось, тож буквально  навпомацки назбиравши хмиз, не без допомоги Яшеіри, він розвів багаття. Калмін не здивувалася, коли Алвін дістав з рюкзака пампушки з повидлом та фляги з компотом. Вона мовчки прийняла їжу. Говорити їй категорично не хотілося.