В потоках вічних стихій
На шляху переродження
На шляху переродження
Ми знову на шляху переродження,
У "відлуннях" часів, що минають,
Стаємо міцними, в "епоху свого відродження",
Життєві обставини нас не згинають!
В "обіймах" долі ми "Феніксом" станемо,
Що відроджується тепер й повсякчас,
Можливо не повністю бездоганними,
Та на це, потрібен лиш час!
На самій вершині "духовного пагорба",
"Майорітимуть вогні переродження",
Забудемо слова, що приносить журба,
Біля підніжжя нашого сходження!
Спонтанно, щоразу йдучи до мети,
Підсвідомо забуваємо власне походження,
Так не згубити - ніщо не знайти,
Запізнюємось на сеанс переродження!
"Фенікс" знову "засяє", вийшовши з "попелу",
В "останній наш день народження",
Принесе нам гору думок, чималу,
Підведе до нової спроби відродження!
#493 в Різне
#42 в Поезія
#815 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
