В потоках вічних стихій
Руйнівники
Руйнівники
Сьогодення на межі світової "істерії",
Працює в режимі "цілковитого зіткнення",
Розбиваючи сподівання та мрії,
Не даючи шансів на "зцілення"!
Люди розбивають останні "надії живі",
В боротьбі, за першість свого існування,
Слова небезпечні - погляди надто "криві ",
Та зовсім "невгамовні" їхні бажання!
Випадки заводять у "непрохідні нетрі",
Куди не глянь - назад вороття немає,
Ніби ми, стоїмо на вершині Ай-Петрі,
Й цікаво-щасливе життя, десь втікає!
Моменти дають шанс на зцілення,
Короткочасні – між "зливами й полум'ям",
Якщо ти не встиг - у тебе вже ціляться,
Коли вчасно - "женеш поміж ям"!
Речі забирають миті безцінні, "живі",
Настрій ніби покращився від придбання,
Та краще, босоніж "совгати по траві",
Ніж за "потрібним" йти навмання!
Доля дає надії та відбирає постійно,
Грається життями мов м'ячиком,
Та все ж, наше життя "тече енергійно",
Приймаємо поштовхи "скрутившись калачиком"!
Непотрібно ні катастроф, ні війн,
Допоки наміри наші нечисті, "криві",
Живемо "свідомо", спимо із снодійним,
Не треба! Ми зруйнуємо все самі!!!
#492 в Різне
#41 в Поезія
#813 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
