Різні митці
Тернистими шляхами ходять поети,
,,Складають думки'' - пишуть сонети,
Серед вигаданих, яскраво-темних історій,
Багато сподівань й алегорій!
По скелях крутих ходять скульптори,
В пошуках брил - від гори до гори,
Між тих: гострих та сірих каменів,
Очі розбігалися - мозок їх шаленів!
Лісами зеленими блукають художники,
В їхніх очах блимають вогники,
В пошуках красивого й ,, п'янкого'' пейзажу,
Там губляться - принаймні так кажуть!
Між сірими будівлями йдуть архітектори,
У них свої напрямки - власні вектори,
Насолоджуючись власним творінням,
Що притаманно людським створінням!
Ходять митці - "замріяні душі",
Поміж простору, "що всіх душить",
Шукають, з чого зробити красиве,
Адже немає там неможливого!