В потоках вічних стихій

Різні митці

Різні митці

 

Тернистими шляхами ходять поети,

,,Складають думки'' - пишуть сонети,

Серед вигаданих, яскраво-темних історій,

Багато сподівань й алегорій!

 

По скелях крутих ходять скульптори,

В пошуках брил - від гори до гори,

Між тих: гострих та сірих каменів,

Очі розбігалися - мозок їх шаленів!

 

Лісами зеленими блукають художники,

В їхніх очах блимають вогники,

В пошуках красивого й ,, п'янкого'' пейзажу,

Там губляться - принаймні так кажуть!

 

Між сірими будівлями йдуть архітектори,

У них свої напрямки - власні вектори,

Насолоджуючись власним творінням,

Що притаманно людським створінням!

 

Ходять митці - "замріяні душі",

Поміж простору, "що всіх душить",

Шукають, з чого зробити красиве,

Адже немає там неможливого!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше