В потоках вічних стихій
Щоразу й щосили
Щоразу й щосили
Невідомість штовхає щоразу,
Не зважає, що ми надто знесилені,
До всього приходить відраза,
Й життєвої стежини відхилення!
Невизначеність приходить щоразу,
Їй все одно, що ми тримаємо образу,
Заганяє на сходи, де відсутні перила,
Опускає на землю щосили!
Непохитність втікає щоразу,
Так не отримавши прямого наказу,
Думки, безмежні страхи породили,
Життя йде - буття штовхає щосили!
Свідомість зникає щоразу,
Ми на самоті, хоча й не одразу,
Знову щось не поділили,
Нас штовхає в безодню щосили!
Перманентні протиріччя щоразу,
Доводять життя до шаленого сказу,
Потрібно все забути, щоб все відпустили,
Життя не буде знущатись щосили!
#492 в Різне
#41 в Поезія
#813 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
