Розмова з…
Скажи: про що "мовчать" зорі?
Про те, чого краще не знати, чи як?
Про безліч забутих й невідомих історій,
Про далекий, забутий й одинокий маяк?
Розповідай: чого "хоче" безкрайнє небо?
Навіщо дощить, чому "сипе" сніги?
Щоб не вдивлялись у вись, без потреби,
Чи було видно сліди, у "шалені" віки?
Поділись: для чого створені камені?
Для людей? Це єдине, чого не здолати?
Чи то, ніби застережливе знамення,
В тих місцях безглуздо шукати?
Прошепочи: навіщо ми в невагомості?
Для чого шукаємо, таких самих як ми?
Думки, що "мерехтять" в невідомості,
Дають надію, що станемо іншими?
Підкажи: чому саме ми, чи єдині, самі?
Чи в інших світах, теж нас шукають?
Для чого думки зайві, занадто складні,
Що недосяжним до нас "відбивають"?
Хочемо відповідей, рахуємо дні,
Розмовляємо ...
"Розум став попелом, що у вогні"!