В потоках вічних стихій
Соколине життя
Соколине життя
"Соколине око" знову нічого не бачить,
Ні світла, ні темряви - лиш розпливчасто,
Навіть "життєподібних означень*,
Тільки "тіні", невідомі й уривчасто!
"Соколине око" сліпить відблисками,
Всього, що навколо "не дає бачити",
Все огорнуте "щільними сітками",
Цього не було в передбаченнях!
"Око за око", не дає спати спокійно,
Не веде вперед "правильним кроком",
Й не дає, почуватися спокійним і вільним,
Гнів "несеться" бурхливим потоком!
"Око за око" збиває з дороги буття,
Повно сумнівів - зовсім нема каяття,
Лиш з вранішнім першим вдихом,
В життя, ще не "просочилося лихо"!
"Соколине гніздо" знову понівечене,
Тільки відійдеш десь на мить,
Тіло знову болить, мов обпечене,
"Душа тьмяніє"- "серце кипить"!
Життя знову "загрожує шахом",
Поки не поставить нам мат,
Почуватимешся "підстріленим птахом",
Спостерігаючи свій "мрієпад"!
Цього всього, не було в "передбаченнях",
Сумніваюсь, що це все мало значення!
#913 в Різне
#131 в Поезія
#1176 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
