В потоках вічних стихій
Це нам не належить
Це нам не належить
Те, що зовсім нам не належить,
Буває: "заходить у гості до нас",
Уява "лютує" - свідомість "бентежить",
Організм "поринає в суцільний колапс"!
Ті, які зовсім нам не належать,
Іноді приходять - іноді йдуть,
Залишаються лиш запахом на одежі,
За ними спогади згодом прийдуть!
Те, яке ніколи нашим не буде,
Залишається мріями "в твоїй голові",
Це, як мікстура, що від застуди,
Як сон: "коли ти босоніж в траві"!
Ті, які ніколи, не будуть з нами,
"Ураганом" промайнуть "ніби крізь нас",
Залишиться тільки "шматок орігамі",
Це все, що залишить нам час!
Те, що нам - зовсім не нам,
Так і залишиться осторонь,
Йтиме "по всім чотирьом сторонам",
Серед краєвидів безмежного простору!
Ті, що нам - зовсім не нам,
Життя все розставить, "всі свої крапки",
Лиш іноді "по тонким проводам",
Пам'ять, спогади "нестиме в охапку"!
Без вагань, без сумлінь, без обмежень,
Забудьмо! Це нам не належить!
#493 в Різне
#42 в Поезія
#815 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
