В потоках вічних стихій
Власні Помпеї
Власні Помпеї
Вулкан мрій знову "розпалюється",
Швидко й шалено - мов "прокинувся",
"Життя тече"- парадигма розвалюється,
Звичний спосіб життя "перекинувся"!
Лавою "залиті" думки сьогодення,
В пересічності часу та місця,
Попри надію чи благословення,
Потрібно охороняти "духовне обійстя"!
Камінням "засипане" відчуття небезпеки,
Йдемо напролом, ще й не раз, і не два,
Поміж холоду - серед життєвої спеки,
"Знаходимо енергетичний обвал"!
Жар "сиплеться" на роздуми наші,
Розбурхуючи думки в межах задуму,
Ніяк неможливо зробити інакше,
Адже старання доводять до фатуму!
Попіл "накрив" особисті якості,
Потрібно підлаштовуватись по-новому,
Доля знову "сміється"- "робить пакості",
В купі попелу - "немає місця живому"!
"Клубочок думок"у підніжжі вулкану,
Не розплутати - вони вводять в оману,
Серед рутини - між "метушні" цієї,
Потрібно "рятувати" власні Помпеї!
#488 в Різне
#39 в Поезія
#820 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
