В потоках вічних стихій

Шість відчуттів

Шість відчуттів

 

Очі вбачають найтонші деталі,

Навіть за межами нашого бачення,

Деякі - аж надто різкі та зухвалі,

Що не підлягають ніяк передбаченням!

 

Вуха "вловлюють" наймелодійніші звуки,

Які дозволяють розслабитись,

Посеред "бунтарської" всієї розрухи,

Можна відпочити й не квапитись!

 

Мозок збиває з ритму шаленості,

Переводячи в "стан медитації",

Між скаженими відчуттями буденності,

Знаходить яскраві, нові ілюстрації!

 

Серце прокладає вже "новий курс",

Де немає болю, тривог й оніміння,

Залишається: відновити ресурси,

В потоках балансу й терпіння!

 

Душа врешті-решт має спочинок,

Від нашого "екстремального часу",

Трохи на паузі! Невже відпочинок?

Не варто, її бентежить завчасно!

 

Тіло працює в "ідеалі сторіччя",

Механізм повністю справний тепер,

Хоч тимчасово - не буде це вічно,

Лиш налаштування допоки не стер!

 

Нам залишається: не втручатись в процес,

Й не ходити між "гострих кутів",

Щоб не потрапити в новий ексцес,

Та зібрати докупи шість відчуттів!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше