В потоках вічних стихій
Одним цілим
Одним цілим
Уява створює новий шаблон,
По якому "ходитимуть" думки та мрії,
Ти, тепер не самотній - є клон,
Все здається не таким безнадійним!
Свідомість працює дзеркально - на двох,
Будуючи могутній свій "Вавилон",
Поки шукатимеш: в чому підвох,
Тебе замінятиме новостворений клон!
Серце страждає тепер по лекалу,
Душа "розмовляє різними мовами",
Безмежній уяві, місця не вистачало,
Тепер всі мрії й думки мов клоновані!
Тіло як завжди - лиш одне, тільки твоє,
Це твердження, "хвилі думок" здійняло,
Котрі застрягли ще десь у "фоє",
Поки уява тебе клонувала!
Думки існували між двох лабіринтів,
Філософські: мов Сократ чи Платон,
Погляд застиг серед "тисячі принтів",
Немов думав ти - все робив клон!
Як зручно?! Тепер все дублюється!
При денному світлі - світить неон,
Та все ж, ти відчуваєш, хвилюєшся,
Шукаєш спосіб прогнати свій клон!
Уява - немає межі для створення,
Думки підлягають повторенням,
Тільки "власникам розуму", вмілим,
Вдається залишитись одним цілим!
#488 в Різне
#39 в Поезія
#820 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
