В потоках вічних стихій
Восьме чудо світу
Восьме чудо світу
Часи не зовсім привітні, жахаючі,
Біль іноді ніде сховати, подіти,
Так живемо - на "щось опираємось",
Вбачаємо всюди: "сім чудес світу"!
Дні: то привітні, то "зовсім не зовсім",
Вогник в серцях не бажає жевріти,
Все навколо з шумним відголоссям,
Хочемо бачити: "шість чудес світу"!
Сьогодення - змінює постійно контрасти,
То "все у воді"- чи "починає горіти",
Основне: йти до кінця та не впасти,
Сподіваючись на "п'ять чудес світу"!
Майбутнє, постійно створює нові умови,
Кольорово-яскраве починає тьмяніти,
Згасають найзавзятіші запеклі розмови,
Мріємо про "чотири чудеса світу"!
Світанок швидко переходить у вечір,
Фортуна вже вичерпала доступні ліміти,
У вирі стрімких, холодно-гарячих течій,
Хочемо вірити у "три чуда світу"!
Спокій стрімко переходить в шаленство,
Вже призвичаїлись - навчились терпіти,
Та вчинки - не завжди сповнені сенсу,
В круговерті "двох чудес світу"!
Навіть у рівноденнях, за покликом неба,
Сподіватися можна тільки на себе,
Впізнаєш - навіть сонце не встигне зійти,
"Одне чудо світу" - це ти! Саме ти!
#889 в Різне
#127 в Поезія
#1130 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
