В потоках вічних стихій
Утопія
Утопія
Скільки б не було мрій,
Людина - людині копія,
Серед життєвих стихій,
Душу зламує постійна утопія!
Щоб ми не робили постійно,
Кожен має особисті фобії,
Вирощені уявою самостійно,
Що веде буття до утопії!
Люди стараються їх оминати,
Однаково - немов ксерокопії,
Лиш в межах власного світу, кімнати,
Ми "далекі" від краху й утопії!
Щодня - між годин чи хвилин,
Свідомість піддається ефектам побічним,
Тепер стає більше прогалин,
Все навколо здається таким утопічним!
У всесвіті фобій і "утопічного мислення",
Неможливо віднайти свій баланс,
Розум не здатен на миттєві обчислення,
Знову прогавим можливість чи шанс!
Люди, що все це здолали,
Почуваються, як новонароджені,
Та не довго такими вони почувались,
У нових фобій, знов день народження!
Нехай з'являються нові страхи чи фобії,
Наше мислення, повинно втекти від утопії!
#485 в Різне
#39 в Поезія
#806 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
