В потоках вічних стихій
З життя дерев
З життя дерев
Ми, як дерево, що пустило коріння,
Стоїть то самотнє, чи серед лісу,
Незалежно від виду чи покоління,
Іноді трішки привідкриває завісу!
Дерево, що підкоряється порам року,
Тут теж існують природні обмеження,
Від коріння, не зробити зайвого кроку,
В полі зору суб'єктивного стеження!
Є дерева із лісу - бувають із саду,
Одні підливають - інші зовсім не треба,
Дерево молоде чи вже з вадами,
Всі працюють за покликом неба!
Довгожителі, на світі бачили все,
Молоді дерева вирубують масово,
Ніхто не знає: куди пилу занесе,
Цей фільм завжди буде касовим!
Чагарники, що застрягли поміж дилем,
Ніяк деревом стати не можуть,
Мешканці неймовірних екосистем,
В постійній тривозі - постійно тривожать!
З корою, що вже згризли бобри,
Можна існувати ще довго насправді,
Всі учасники постійної життєвої гри,
Шукають вихід з брехливої правди!
Дерева зрубають - виростуть нові,
Знайти місце важко лиш чагарнику,
Живемо - ми до всього готові,
Замість брехні, краще знати правду гірку!
#485 в Різне
#39 в Поезія
#806 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
