В потоках вічних стихій

Краплі світанкової роси

Краплі світанкової роси

Лиш краплі світанкової роси,

Приговкують - трішки не те, що ти просив,

Та радощі життя, які приходять вранці,

Бадьорять, як запах кави в філіжанці!

Тільки краплі світанкової роси,

Стирають тривогу - їх просто попроси,

Вже настрій на підйомі, ще й здоровий глузд,

Слова сердечні, злітають з наших вуст!

Саме краплі світанкової роси,

Дали гармонію - хоча ти не просив,

На життєвій непохитній стежині,

Ранок, радує душу донині!

Одначе краплі світанкової роси,

Допомагають - щоб не потрібно було надзусиль,

Між тими краплями - між тими росами,

Життя стелиться рівними покосами!

Авжеж! Краплинки світанкової роси,

Надихають на день - їх не потрібно просити,

Ноги мокрі - ніс закладений, апчіх! Ходили босими,

Життя сповнене світанковими росами!

Подобається

#488 в Різне
#39 в Поезія
#819 в Сучасна проза

Відредаговано: 26.01.2026