В потоках вічних стихій
Вірний друг
Вірний друг
Сьогодні знову збиратиму пух,
В хаті бардак - тут живе кращий друг,
Телефон клацнув - фото знову зніму,
Стало яскравіше завдяки лиш йому!
Знову гавкіт надворі лунає щосили,
Мої вуха просто знесилені,
Хтось пролетів - немов месники,
Зовсім ні! Тут розважаються песики!
Ходитиму, заглядатиму: чи знову не втік,
Чорний клубочок десь неподалік,
Щось жваве качається знову в траві,
Вже повно колючок в пухкій голові!
Тепер ми бавимось м'ячиком,
Вхопив! Не віддає! Скрутився калачиком!
Трохи лащився - трохи гарчав,
Яке ж воно рідне, моє собача!
Тварина, що завжди на захисті дому,
Не впускає нікого, не зважає на втому,
З великими вухами й мордою вовка,
Захищає господаря - всіх решта приговкав!
Гав-гав! Він знову когось не впізнав!
Гарчання! Їжак повз під час сонцестояння!
Ніжні обійми, лагідний погляд,
Він мій захист - я його догляд!
Приносячи радість й живучи на азарті,
Вірний друг! Мій песик Арчі!
#493 в Різне
#42 в Поезія
#815 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
