В потоках вічних стихій
Війна
Війна
Війна! Дим наповнює серце та душу,
Відчуваєш: ніби ти мокрий на суші!
Безліч зламаних доль, розбитих сердець,
Все, що робили, зійшло нанівець!
Війна! У полоні жорстокості,
Важко знаходити залишки совісті!
Майбутнє тепер під великим питанням,
Важко йти між пітьми з коливаннями!
Війна! Очі кольорів вже не бачать,
Ворогу люди вже не пробачать!
Підступність і звірства просто усюди,
Боротьба забере надважливе - гинуть люди!
Війна! Тіло немов знерухомлене,
Очі ридають - душі надломлені!
Поміж трепету душ, знесилені тіла,
Шукають сенс у війні - сенс життя!
Війна! Лиш дух живий, як ніколи,
Що поміж людей - він довкола!
У страхіттях згасає життєвий запал,
Страшно ходити навіть серед дзеркал!
Війна! Тільки молитви рятують людей,
Додають трішки надії й здорових ідей!
Щоб зовсім з глузду не з'їхати,
Потрібно у всьому навколо, втіху шукати!
Війна! Печаль не прогнати! Ще трішки!
Війна! Ми поки в кімнаті, в ролі чорної кішки!
#488 в Різне
#39 в Поезія
#820 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
