В потоках вічних стихій

Спробуй пожити

Спробуй пожити

 

Життя мов непрочитана книга,

Величне - як з айсбергів крига,

Проходить повз нас мимоволі,

Та все ж, ми ним задоволені!

 

Буття, як недописана пісня,

У кожного з нас мелодія різна,

Іноді штовхає вперед чи гальмує,

Особливого ритму взагалі не існує!

 

Існування немов велике багаття,

Частенько буває - розриває на шмаття,

Все ж насичене відтінками радощів,

Далеке від суму та заздрощів!

 

Перебування у просторі, як маяк,

Не можеш годинами засвітитись ніяк,

Коли вмикаєш світло яскраве,

Все стає кольоровим - ти жвавим!

 

Пересування по світу, як бумеранг,

Зараз вдома - збираєшся завтра на Ганг,

Все повертаєшся - тебе тягне додому,

Отримав враження - забуваєш про втому!

 

Життя мов не зроблений крок,

Все одно, не дістанешся ти до зірок,

Та щоб воно не стало Титаніком,

Живи спокійно - забувай про паніку!

 

Воно одне - другого більше не буде,

Отримуй враження, яких не забути,

Іди туди, де навіть не думав ходити,

Різноманітно й яскраво спробуй пожити!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше