В потоках вічних стихій
У вітринах
У вітринах
Життя зупиняється у різких згинах,
Поки відображення десь у вітринах,
Важко виходити з лабіринту вітрин,
Таких доволі багато - ти не один!
Сенс втікає від винних й невинних,
Не варто шукати його у вітринах,
Від розмаїття своїх відображень,
Ніяк не уникнути душевних заражень!
Душа ховається у розмаїтті вин,
Знову блукатимеш серед вітрин,
Немає виходу з цього хаосу,
Відійдеш від однієї, до іншої просять!
Серце пришвидшується поміж годин,
Які витрачаємо на розгляд вітрин,
Ходимо довго - шукаємо враження,
Всюди видно лиш своє відображення!
Поспішати потрібно - все покинемо,
В десяте загубилися між вітринами,
В дні, що пропав - немає жодного зиску,
Не відліпити очей від щоденного блиску!
Тіло відчувається немовби частинами,
Ноги йдуть - голова між вітринами,
Все навколо в твоїх заощадженнях,
Люди радіють - ти заснув в відображеннях!
#493 в Різне
#42 в Поезія
#815 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
