В потоках вічних стихій
Загублені душі
Загублені душі
Ми розумні голови, на великій планеті,
Що метушаться в своєму екзоскелеті,
Створіння, які мислять розумно,
Постійно роблять вчинки бездумні!
Ми здорові тіла, землю які населяють,
Постійно у роздумах - нічого не знають,
Все ж, завжди перебуваємо в русі,
Немов тікаючи від комариних укусів!
Ми щасливі долі між океанами,
Блукаємо між радощів, вкриті ранами,
Життя вдається - життя посміхається,
Про наш стан душі, ніхто не дізнається!
Ми веселі скелети, між всього земного,
Від великого до самого малого,
А що залишається? Тут все вірно!
Веселощі не бувають надмірними!
Ми хоробрі серця, між пекла помірного,
У світі зрадливого і непокірного,
Відважні жителі суворих земель,
Які знайшли світло - ще ⁿне бачать тунельⁿ!
Ми щирі, веселі та радісні,
Живемо на планеті тісній,
Сміємось у морі - мріємо на суші,
Все не так просто - ми загублені душі!
#914 в Різне
#131 в Поезія
#1181 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
