В потоках вічних стихій

Мистецтво живе між віків

Мистецтво живе між віків

 

У треморі віків, що насичені барвами,

Працювали митці з буденними фарбами,

Чимдалі працювали надто зухвало,

У розрізі світу - їх все більше ставало!

 

Через сторіччя страждань й насолоди,

Митці поринали між безмежної вроди,

Від одного до іншого передавалось,

Нашому часу, теж багато зосталось!

 

В агонії проклятого середньовіччя,

Мистецтво знівельовувало протиріччя,

Час від часу, духовно страждаючи,

Митці жили, життям зневажаючи!

 

Попри негаразди та смуту,

Митці працювали - їх мистецтво, вже не забути,

В споконвічних викликах долі,

Мистецтво отримувало все більше волі!

 

Про мистецтво: сказано все і назавжди,

Жило між брехні - живе між тотальної правди!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше