В пошуках раю
Кістками викладена дорога до раю,
Товстим шаром, "частинками спокою",
Добра доля, чи хтось нас карає,
Іноді стежина здається надто широкою!
Тілами встелена дорога в едем,
Навіть, хто далі дійшов, ще не там,
Багато знайомих ми там знайдемо,
За якими ми йшли, "як таран"!
Серцями розбитими всіяне поле,
Що веде до душевного спокою,
Тіло співа - душа сповнена болем,
Шлях впадиною обірвався глибокою!
Щирими почуттями сповнені "хмари",
Котрі ширяться вздовж небосхилу,
Ніби титани - та все ж, люди-примари,
Що розчинились між повсякденного пилу!
Людина завжди доходить до краю,
Поміж життєвих постійних дилем,
В вихорах долі - пошуках раю,
На землі наш справжній едем!