В потоках вічних стихій
У безмежжі планет
У безмежжі планет
Зоряне сяйво "лікує" поранені душі,
Лиш поглядом зазирни до небес,
Серед космічної "туманної гущі",
Зникає безпорадність та стрес!
У "глибинах" малої ведмедиці,
Можна роздивитися сяйво небесне,
Тепер дух наш не сердиться,
Тіло здорове - настрій чудесний!
У відблисках "рідного" свого сузір'я,
Можна побачити себе самого,
Чистим подихом, з меж свого подвір'я,
Відчути частинки світу живого!
Там, де "колишуться" гігантські планети,
Вирує спокій небачений оком,
Там "завмирає", підкинута в гору монета,
Туди не дістатись рукою чи кроком!
В космічному пилу присутні частинки,
Що "затесались" туди від землян,
Ми ніби маленькі, дрібненькі пилинки,
Котрих полонив "космічний дурман"!
Кожного вечора вдивляємось в вись,
Щоб забутись про свої негаразди,
Та дістатись туди, хоч колись,
Без брехні, бравади, без правди!
Підкинувши горстку сріблястих монет,
"Розчинимось" у безмежжі планет!
#492 в Різне
#41 в Поезія
#813 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
