В потоках вічних стихій
Війна, що дощить
Війна, що дощить
Дощить! Шквал вогню, ще не згас,
Нас захищає "сталевий Пегас"!
Ворожа орда - все лізе і лізе,
Без совісті, без жалю і без візи!
Дощить! Огненні кулі вже близько,
Повз дороги - де болото і слизько,
Ворог тисне на людське сумління,
Ох і дісталось цьому поколінню!
Дощить! "Жужалки" знову літають,
Поспіхом б'ють й не питають,
Нікчеми "кидають" все, що в них є,
Майже кожен із них, в землі цій згниє!
Дощить! Майорять українські прапори,
Над людьми, котрих вбили потвори,
Всі залишаться в пам'яті вічними,
Їхні подвиги стануть епічними!
Дощить! Під вогнем вся країна,
Багатостражденна моя Україна,
Все навкруги всіяно мороком,
Найвідважніші дають відсіч ворогу!
Дощить! Пекло перемістилось сюди,
До людей - їх життів, до води,
Та не завадить жодна вибоїна,
Подвигам відважного воїна!
Завзятим, хоробрим, за покликом долі,
Присвячується! Серце зіжметься від болю!
#526 в Різне
#44 в Поезія
#842 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
