В потоках вічних стихій
Подорожуючі до центру Землі
Подорожуючі до центру Землі
Ми люди - подорожуючі до центру Землі,
У мріях, в думках та уяві - з надією,
Як конкістадори - постійно в імлі,
На краю мультивсесвіту - буває радіємо!
Створіння, що з'явилися "випадково",
Яких "ніде не сховати"- "не подіти",
Бувають - як "діти мелодій ранкових",
Що не перестають, й на мить "бубоніти"!
Істоти, які "подорожують" із часом,
Та шукають нових та "гучних" відкриттів,
У світлі тенденцій, аж надто сучасних,
Бажають продовження - нових життів!
"Перебіжчики" між часовими потоками,
Як піщинки, краю мультивсесвіту всього,
Що крокують "дорогоцінними" кроками,
В пошуках щастя між всього живого!
То "до центру"- "чи тільки на краю",
В межах - зовсім відсутня чітка межа,
У пошуках затишного "власного раю",
Кожен "пухнастик" - буває "хижак"!
На краю мультивсесвіту "стояли люди",
Так далеко завела уява - "здуріти",
Життя "немає" - життя є всюди,
Далекими світами не перестаємо "хворіти"!
В роздумах - в межах "власного світу",
Жили "піщинки Сонцем нагріті"!
У мультивсесвіті немає місця слабким,
Після "вибуху"- лиш залишився "дим"!
#490 в Різне
#42 в Поезія
#812 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
