В потоках вічних стихій
Із тінню
Із тінню
Тінь "женеться" постійно за нами,
Не "відпускаючи із своїх тенет ",
Водячи по кутках - ходячи сторонами,
Начитуючи той самий сонет!
У тінях "сплітаються загадковості душ",
Там можна розгледіти все, більше навіть,
Тим паче, "перлину заховану в мушлі",
У тінях - завжди "цікаве цікавить"!
Між тінями різниця велика, своя,
Кожна йде лиш за своїм господарем,
Тіні перетинаються іноді - моя і твоя,
Та чужої тіні не стати "володарем"!
В "яскравості" кожної темної тіні,
Вбачаємо тільки себе - ми так звикли,
У межах життя, нудьги та терпіння,
Сподіваємось: щоб наші тіні не зникли!
Немає світла - зовсім не видно тіні,
Поринаємо в тишу "сліпу й невимовну",
В життєвому, шаленому "хитросплетінні",
Не стати би тінню самому! Живому!
Негаразди "попливуть древнім Нілом",
Коли разом із тінню, станемо цілим!
#494 в Різне
#42 в Поезія
#817 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
