В потоках вічних стихій
Пішла листопадами
Пішла листопадами
Тихими листопадовими ночами й днями,
Мозок відпочиває й "приходить до тями",
Тільки в моменти "чарівної ясності",
Життя веселіше у межах контрастності!
Налаштувати все, на свій лад,
Допомагає: тихий й "живий" листопад,
Ми завжди надихаємось осіннім днем,
Сумніви потихеньку таки відкладемо!
Осінь "пробуджує" свіжим повітрям,
Бажання та мрії "течуть водоспадом",
За покликом серця, за напрямом вітру,
Надії поверталися вже з листопадом!
Листя - вже не "шепоче на вушко",
Воно вже в обіймах землі, чи то вітру,
"Думка осені" звучить надто слушно,
Розбурхуючи в уяві яскраву палітру!
Дерева "готуються до зимової сплячки",
Ми знову готові прийняти морози,
В умовах "весняної нетерплячки",
Потерпимо трішки "зимових корозій"!
Світ докотився! Докотились і ми!
За пів кроку - до звершень та до зими,
Ніхто не зможе похизуватися вміннями,
Як пора, що робить пейзажі осінніми!
Пора, що надихає думками й порадами,
Прийшла! Вже й пішла листопадами!
#912 в Різне
#133 в Поезія
#1165 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
