Перевертні долі
В передчутті катастрофи й руйнації,
Серце б'ється "на межі" та "за межами",
Не досягти повсякчас сатисфакції,
Допоки не станемо обережними!
У потоках щоденних напастей,
Душа наповнюється сірим та чорним,
Тепер між хмарин, "димово-клубчастих",
Розчиняється те, що було непоборним!
В стихіях сьогоденних баталій,
Свідомість шукає нового власника,
Бо ми, далеко втекли від реалій,
Мозок кипить - не знайти вогнегасника!
У лаві ворожих задумів й дій,
Тіло не знає: куди рухатись далі,
Навіть не йде до своїх володінь,
Щось зсередини його відштовхало!
В щільному павутинні вулиць та міст,
Люди застрягли в очікуванні,
Готові - один одного з'їсти,
З болями, що не лікуються ліками!
У такому хаосі та безладі розуму,
Щоденно присутні мільйони живих,
Чи зброєю, чи "слівцями гострими",
Перетворюючись на "глухих" і "сліпих"!