В потоках вічних стихій
Осінніми зливами
Осінніми зливами
Осінь вкотре дощить, небо "живе",
Краплі повільно стікають по кистям,
Мокрі надії - дзеркало знову криве,
Всі осінні ілюзії заховались під листям!
Дивовижні пейзажі й натюрморти,
Що частенько вбачаються мокрими,
Належать до тієї когорти,
Що залишаться в спогадах добрими!
Чаруючі крапельки осінньої зливи,
Роблять години доволі щасливими,
Все буде ввижатися іноді дивом,
Примхи осені, бувають досить мінливими
Мокротінь дня звичайного, буднього,
Створює гармонію для незабутнього,
Пора року "золотистих підков",
Надихає на життя та любов!
Серце осені б'ється щосили, щоразу,
Ми підхоплюємо дивовижний цей ритм,
Життя стає яскравішим одразу ж,
Осінь показала увесь свій колорит!
Почуваємось справді щасливими,
Навіть, під осінніми холодними зливами!
#492 в Різне
#41 в Поезія
#813 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
