В потоках вічних стихій
Ми хотіли…
Ми хотіли…
Ми хотіли: бути до всього готовими,
До кохання, перешкод та успіхів,
Розмовляючи різними мовами,
В "переломі" життя - на зламі віків!
Ми бажали: поцілунків фортуни,
Щодня, щогодини - постійно,
Щоб навколо "заповнені були трибуни",
Та всього досягли б самостійно!
Ми гадали: все йде до розв'язки,
Емоційно "тягнучись" до фіналу,
Відкидали сторонні підказки,
Грались із життям в екстремалів!
Ми сподівались: результатів досягнуто,
Чи лише залишався крок-два,
Тільки доля, мала б, за нами приглянути,
Щоб успішно все склалось з життям!
Ми мріяли: про все, ще й в різних світах,
З ентузіазмом, захоплюючись, стрімко,
Немов міцно стояли на "трьох китах",
Б'ючи в дзвони сильніше та дзвінко!
Ми... Розчинялись сподівання і мрії!
Ми... Зникали бажання й надії!
Ми... Немов бджоли в чужому вулику!
Ми... Просто стояли на вулиці!
#485 в Різне
#39 в Поезія
#806 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
