В потоках вічних стихій
Один шанс
Один шанс
Хороводами снів час прокотився,
Залишаючи фрагменти для роздумів,
Вже вкотре ти шаленів - мозок "казився",
Торкаючись глибин нашого розуму!
Голосними піснями час промайнув,
Ми щасливі, ще й задоволені,
Хвилини побігли - час стрімко стрибнув,
Думок багатенько - вони знову "оголені"!
Час біг, навіть між милозвучних слів,
Його потік не спинити, в жодному разі,
Не гаяти миті! Він так велів,
Й не тримати на нього образу!
Думками час мандрував, раз у раз,
Непомітно для нашого стану,
Після потоку однакових, завчених фраз,
Пробирався крізь відстань, для нас нездоланну!
Час не підштовхує, не зупиняється,
Він стрімко "проходить крізь нас",
Йому все одно - не вибачається,
Добре прожити дає лише шанс!
#492 в Різне
#41 в Поезія
#813 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
